Ст. 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження

Чинна редакція від 17.10.2019 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ IV. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ → Глава 28. Судовий розгляд → § 3. Процедура судового розгляду

1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови.

У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони.

Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови.

Право проголосити вступну промову першою надається стороні обвинувачення, після чого вступну промову проголошує сторона захисту.

Вступні промови проголошуються з дотриманням розумних строків залежно від обсягу обвинувачення. Якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд після усного попередження зупиняє проголошення промови.

Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу.

{Частина перша статті 349 в редакції Закону № 187-IX від 04.10.2019 }

2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази.

{Частину другу статті 349 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014 }

3. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

4. Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.

{Частина четверта статті 349 із змінами, внесеними згідно із Законом № 725-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014 , № 1689-VII від 07.10.2014 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Норми КПК (зокрема ч. 2 ст. 394 у зв’язці з ч. 3 ст. 349 КПК) встановлюють обмеження апеляційного оскарження лише щодо обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним; натомість право оскаржувати юридичну кваліфікацію дій у апеляції Кодексом не обмежено, зокрема й у випадку визнання судом недоцільним дослідження певних обставин.

Правовідносини: апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції щодо кримінально-правової кваліфікації дій

У ч. 2 ст. 24 КПК України гарантовано право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом. У ч. 2 ст. 394 КПК України передбачено, що судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.…

Велика Палата ВС, постанова від 27.02.2018 у справі № 756/5578/15-к · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Суд у порядку, встановленому ч. 3 ст. 349 КПК, має право, якщо учасники провадження не заперечують, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а щодо оспорюваних обставин (зокрема при частковому запереченні винуватості або невизнанні цивільного позову) провести розгляд у загальному порядку та дослідити докази, що їх підтверджують або спростовують; такий порядок не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 91 КПК.

Правовідносини: застосування спрощеної процедури розгляду; обсяг і порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 16.09.2024 у справі № 444/870/22 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.