1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 04.05.2022 у справі № 922/1555/21 — текст
В свою чергу, суд першої інстанції не врахував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 відступила від її висновку, сформульованого в пункті 49 постанови від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц, у частині того, що питання про скасування арешту майна,…
Велика Палата Верховного Суду, постанова від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 — текст
Разом з тим ураховуючи сформульований у цій постанові висновок про необхідність вирішення за правилами кримінального судочинства питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, з метою…
Після припинення кримінального провадження арешт майна перетворюється на публічне обтяження права власності, а вимоги про звільнення майна з‑під арешту на підставі права власності є способом захисту цивільних прав (різновид негаторного позову) і підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції.
Правовідносини: відносини щодо захисту права власності та зняття публічного обтяження (арешту) майна після закриття кримінальної справи
55. Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.
56. Відповідну правову позицію сформульовано Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року № 6-26цс13.…
Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц, п. 55, 56, 58, 59, 60 · цитують у 61 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 04.05.2022 у справі № 922/1555/21 — текст
В свою чергу, суд першої інстанції не врахував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 відступила від її висновку, сформульованого в пункті 49 постанови від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц, у частині того, що питання про скасування арешту майна,…
Велика Палата Верховного Суду, постанова від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 — текст
Разом з тим ураховуючи сформульований у цій постанові висновок про необхідність вирішення за правилами кримінального судочинства питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, з метою…
Скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, які потребують перевірки підстав і процедури, встановлених кримінальним процесуальним законом, мають розглядатися судом кримінальної юрисдикції у межах кримінального провадження; водночас це не виключає розгляду цивільних вимог про звільнення майна з‑під арешту в порядку цивільного судочинства після припинення кримінального провадження.
Правовідносини: відносини щодо оскарження законності арешту майна під час досудового слідства або судового розгляду кримінальної справи та розмежування компетенції кримінальних і цивільних судів
45. Інституту судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування КПК України 1960 року не містив. Прийняття судом рішення щодо арешту майна як засобу забезпечення цивільного позову та/або можливої конфіскації, з огляду на зміст пункту сьомого частини першої статті 253, пункту восьмого частини першої статті 324, частини тринадцятої статті 335 цього Кодексу передбачалося лише після прийняття рішення про призначення до судового розгляду та під час постановлення за результатами такого розгляду вироку у кримінальній справі, направленій до суду з обвинувальним висновком.
46.…
Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц, п. 45, 57 · цитують у 61 рішеннях · текст рішення
Суд кримінальної юрисдикції компетентний розглядати цивільний позов лише разом із кримінальною справою, що надійшла до суду з обвинувальним висновком, і лише якщо позов заявлений особою, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину (відповідно до положень КПК 1960 року).
Правовідносини: питання підсудності цивільних позовів у кримінальному провадженні
35. Суд кримінальної юрисдикції компетентний розглядати цивільний позов лише разом з кримінальною справою, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, і лише у разі, якщо його заявляє особа, котра зазнала матеріальної шкоди від злочину і пред`являє вимогу про її відшкодування до обвинуваченого або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за його дії (частина перша статті 28 КПК України 1960 року).
Велика Палата ВС, постанова від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17, п. 35 · цитують у 47 рішеннях · текст рішення
Вимоги про звільнення майна з-під арешту після припинення кримінального провадження є способом захисту права власності (різновидом негаторного позову) та можуть вирішуватися судами цивільної юрисдикції; розгляд таких вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.
Правовідносини: спори про скасування арешту майна після припинення кримінального провадження; захист права власності
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа як суб`єкт цивільних, земельних, сімейних правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Тобто у контексті зазначених норм процесуального права здійснення розгляду справ за правилами іншого судочинства означає наявність у законодавстві чітко й однозначно сформульованих підстав і порядку вирішення відповідних правових питань судом іншої юрисдикції, що да…
Велика Палата ВС, постанова від 12.06.2019 у справі № 766/21865/17 · цитують у 18 рішеннях · текст рішення
Ухвали слідчого судді про встановлення процесуальних строків, прийняті на підставі ст. 28 та ст. 114 КПК поза межами процедур, прямо передбачених КПК, підлягають апеляційному оскарженню за умови, що вони мають визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.
Правовідносини: процесуальні відносини щодо встановлення процесуальних строків під час досудового розслідування та судового контролю за розумними строками
63. В останньому випадку слідчий суддя по суті керується положеннями, які визначають загальні засади кримінального провадження, до яких відноситься і ст. 28 КПК. Таким чином, це є першою ознакою (критерієм) того, що ухвали слідчих суддів щодо встановлення розумних строків, які прийняті не в межах існуючих процедур, а виключно на підставі статей 28 і 114 КПК, підлягають апеляційному оскарженню (відповідно до наведених вище критеріїв).
64. Однак з огляду на загальний характер цих норм мова може йти про дуже широке коло строків, які потенційно можуть бути встановлені слідчим суддею у межах як кримінального провадження загалом, так і окремих процесуальних дій.…
Велика Палата ВС, постанова від 23.09.2026 у справі № 757/29843/19-к, п. 63, 65, 66, 67, 68 · текст рішення
Ухвала слідчого судді про встановлення строку для виконання процесуальних дій, необхідних для закінчення досудового розслідування (зокрема для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК), має ознаки визначального впливу на рух провадження і тому може підлягати апеляційному оскарженню.
Правовідносини: процесуальні відносини щодо строків для вчинення дій, пов’язаних із завершенням досудового розслідування
67. Такі ознаки має ухвала слідчого судді про встановлення строку для виконання процесуальних дій щодо закінчення досудового розслідування (прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК).
68. Водночас Велика Палата наголошує, що сам по собі факт постановлення такого рішення автоматично не свідчить про незаконність дій слідчого судді, але ключовим для цілей визначення, чи підлягає воно перевірці в апеляційному порядку, є те, що воно ухвалюється на підставі загальних засад кримінального провадження, зокрема які стосуються розумності строків, і що воно має визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.
69.…
Велика Палата ВС, постанова від 23.09.2026 у справі № 757/29843/19-к, п. 67, 68, 70 · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.