Ст. 28. Розумні строки

Чинна редакція від 17.03.2021 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 2. Засади кримінального провадження

1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

{Частина четверта статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1256-IX від 18.02.2021 }

5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

{Частина шоста статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Після припинення кримінального провадження арешт майна перетворюється на публічне обтяження права власності, а вимоги про звільнення майна з‑під арешту на підставі права власності є способом захисту цивільних прав (різновид негаторного позову) і підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції.

Правовідносини: відносини щодо захисту права власності та зняття публічного обтяження (арешту) майна після закриття кримінальної справи

55. Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено. 56. Відповідну правову позицію сформульовано Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року № 6-26цс13.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц, п. 55, 56, 58, 59, 60 · цитують у 58 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, які потребують перевірки підстав і процедури, встановлених кримінальним процесуальним законом, мають розглядатися судом кримінальної юрисдикції у межах кримінального провадження; водночас це не виключає розгляду цивільних вимог про звільнення майна з‑під арешту в порядку цивільного судочинства після припинення кримінального провадження.

Правовідносини: відносини щодо оскарження законності арешту майна під час досудового слідства або судового розгляду кримінальної справи та розмежування компетенції кримінальних і цивільних судів

45. Інституту судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування КПК України 1960 року не містив. Прийняття судом рішення щодо арешту майна як засобу забезпечення цивільного позову та/або можливої конфіскації, з огляду на зміст пункту сьомого частини першої статті 253, пункту восьмого частини першої статті 324, частини тринадцятої статті 335 цього Кодексу передбачалося лише після прийняття рішення про призначення до судового розгляду та під час постановлення за результатами такого розгляду вироку у кримінальній справі, направленій до суду з обвинувальним висновком. 46.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц, п. 45, 57 · цитують у 58 рішеннях · текст рішення

Суд кримінальної юрисдикції компетентний розглядати цивільний позов лише разом із кримінальною справою, що надійшла до суду з обвинувальним висновком, і лише якщо позов заявлений особою, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину (відповідно до положень КПК 1960 року).

Правовідносини: питання підсудності цивільних позовів у кримінальному провадженні

35. Суд кримінальної юрисдикції компетентний розглядати цивільний позов лише разом з кримінальною справою, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком, і лише у разі, якщо його заявляє особа, котра зазнала матеріальної шкоди від злочину і пред`являє вимогу про її відшкодування до обвинуваченого або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за його дії (частина перша статті 28 КПК України 1960 року).

Велика Палата ВС, постанова від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17, п. 35 · цитують у 46 рішеннях · текст рішення

Вимоги про звільнення майна з-під арешту після припинення кримінального провадження є способом захисту права власності (різновидом негаторного позову) та можуть вирішуватися судами цивільної юрисдикції; розгляд таких вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Правовідносини: спори про скасування арешту майна після припинення кримінального провадження; захист права власності

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа як суб`єкт цивільних, земельних, сімейних правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Тобто у контексті зазначених норм процесуального права здійснення розгляду справ за правилами іншого судочинства означає наявність у законодавстві чітко й однозначно сформульованих підстав і порядку вирішення відповідних правових питань судом іншої юрисдикції, що да…

Велика Палата ВС, постанова від 12.06.2019 у справі № 766/21865/17 · цитують у 16 рішеннях · текст рішення

Оцінка розумності строків кримінального провадження здійснюється з урахуванням критеріїв: складність справи, поведінка учасників, поведінка органів державної влади (передусім суду) та характер процесу і його значення для учасника провадження.

Правовідносини: визначення розумності строків у кримінальному провадженні; оцінка відповідності тривалості провадження стандартам Конвенції

175. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки ВРП про встановлення у діях скаржника складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ. 176. Наслідки встановлених порушень є невідворотними: внаслідок спливу строку давності (18 лютого 2024 року) кримінальне провадження закрито, що унеможливило виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, - притягнення винуватця до відповідальності, відновлення прав потерпілих, встановлення судом правової кваліфікації дій обвинуваченого у законному та вмотивованому рішенні.…

Велика Палата ВС, постанова від 05.05.2026 у справі № 990SСGС/53/25, п. 175, 178, 179 · текст рішення

Суд зобов’язаний призначити підготовче судове засідання не пізніше строку, передбаченого статтею 314 КПК, і першочергово (відповідно до частини четвертої статті 28 КПК) розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку його дії.

Правовідносини: строки призначення підготовчого засідання та першочерговий розгляд клопотань про тримання під вартою

39. Вища рада правосуддя виснувала, що в будь-якому разі суддя ОСОБА_1 зобов`язаний був призначити підготовче засідання у справі № 297/1597/19 у строк, визначений статтею 314 КПК, та першочергово (як це встановлено частиною четвертою статті 28 цього Кодексу) розглянути це клопотання до закінчення дії ухвали Закарпатського апеляційного суду від 18.06.2020, якою строк тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було встановлено до 16.08.2020. 40.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.04.2024 у справі № 990SСGС/2/23, п. 39, 69, 70 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.