Ст. 241. Освідування особи

Чинна редакція від 25.08.2022 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ III. ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ → Глава 20. Слідчі (розшукові) дії

1. Дізнавач, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на його тілі, одязі, в якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

2. Перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі постанови прокурора. У разі необхідності освідування здійснюється за участю судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста.

3. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком здійснення освідування лікарем. Дізнавач, слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, якщо це пов’язано з необхідністю оголювати особу, яка підлягає освідуванню.

При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або є небезпечними для її здоров’я. Застосування примусу допускається лише у межах, необхідних для досягнення мети освідування.

За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, одязі, в якому вона перебуває, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи застосування інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатися як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.

4. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, копія якого надається особі, освідування якої здійснювалося.

{Стаття 241 в редакції Закону № 2462-IX від 27.07.2022 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Під час нового апеляційного розгляду суд має ретельно перевірити доводи щодо недопустимості доказів (зокрема щодо додержання процесуальних вимог при відборі зразків, проведенні експертиз, оглядів і вилучень) та надати на такі доводи мотивовані відповіді, посилаючись на відповідні норми КПК і правила проведення експертиз.

Правовідносини: перевірка допустимості доказів та дотримання процесуальних вимог під час досудового розслідування і судового провадження

Зокрема, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив та не надав оцінки доводам сторони захисту про недопустимість використання як доказів: висновку дактилоскопічної експертизи від 5 січня 2016 року № 293, оскільки відібрання та отримання слідчим зразків відбитків пальців рук у засуджених для проведення судової дактилоскопічної експертизи у кримінальному провадженні відбувалося без додержання вимог статей 241, 245 КПК; висновку автотоварознавчої експертизи  від 23 грудня 2015 року № 2 (автомобіля «BMW525») через те, що експертне дослідження було проведено з порушенням вимог  ст.…

ККС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 22.09.2020 у справі № 159/451/16-к · цитують у 25 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.