Ст. 240. Слідчий експеримент

Чинна редакція від 13.04.2012 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ III. ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ → Глава 20. Слідчі (розшукові) дії

1. З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

2. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

3. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

4. Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров’я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.

5. Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

6. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Правові позиції Верховного Суду

Припис ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав або отримано в порядку ст. 225 КПК, застосовується лише до відомостей, що відповідають ознакам «показань» як самостійного процесуального джерела (ст. 95 КПК); протокол слідчого експерименту є окремим самостійним процесуальним джерелом доказів і не ототожнюється з показаннями.

Правовідносини: допустимість і оцінка протоколу слідчого експерименту та співвідношення протоколу з показаннями обвинуваченого у кримінальному провадженні

є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом. Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 КПК, у системному зв`язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту. При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту).…

Об'єднана палата ВС, постанова від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17 · цитують у 107 рішеннях · текст рішення

Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які він повідомляв під час слідчого експерименту, не тягне автоматично недопустимості протоколу слідчого експерименту як доказу; допустимість протоколу має вирішуватися судом при оцінці належності, допустимості і достовірності.

Правовідносини: допустимість протоколу слідчого експерименту при суперечностях між його змістом і запереченнями обвинуваченого в суді

Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії – слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом. Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 КПК, у системному зв`язку із ч. 2 ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17 · цитують у 107 рішеннях · текст рішення

Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного/обвинуваченого досягається за умови дотримання встановленого порядку його проведення та забезпечення процесуальних гарантій (право на мовчання, право на захист, участь понятих, відеозапис тощо), що відповідає критеріям справедливості провадження згідно з практикою ЄСПЛ.

Правовідносини: проведення слідчого експерименту та оцінка його результатів з урахуванням процесуальних гарантій і стандартів справедливого судового розгляду

За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контро…

Об'єднана палата ВС, постанова від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17 · цитують у 107 рішеннях · текст рішення

Якщо «слідчий експеримент» має форму, в якій відсутні ознаки відтворення дій, обстановки чи проведення дослідів, а він фактично засвідчує лише проголошення обвинуваченим зізнання, таку дію слід класифікувати як допит, і отримані в її результаті відомості не мають доказового значення в суді згідно з ч. 4 ст. 95 КПК.

Правовідносини: кваліфікація процесуальної дії як слідчого експерименту або як допиту та допустимість отриманих відомостей

не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17 · цитують у 107 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.