Ст. 233. Проникнення до житла чи іншого володіння особи

Чинна редакція від 01.08.2025 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ III. ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ → Глава 20. Слідчі (розшукові) дії

1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

2. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

3. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

{Частина третя статті 233 в редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4555-IX від 22.07.2025 , № 4560-IX від 31.07.2025 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

У разі виявлення під час обшуку предметів, які за зовнішніми ознаками можуть бути речовими доказами (зокрема речовинами, що можуть бути наркотичними чи психотропними), прокурор як процесуальний керівник має забезпечити узаконення проведеного обшуку, організувати огляд і визнання предметів речовими доказами та призначити відповідні експертизи; невиконання цих обов’язків свідчить про неналежне виконання службових обов’язків.

Правовідносини: процесуальне керівництво прокурора під час досудового розслідування; фіксація та оцінка речових доказів

З цього приводу КДКП з посиланням на точний зміст статей 40 (повноваження слідчого), 110 (процесуальні рішення слідчого), 233, 234 КПК оцінила прокурорські дії ОСОБА_1 в конкретній правовій ситуації і висновувала, що в разі виявлення предметів, які за певними зовнішніми ознаками підпадають під визначення матеріальних об`єктів, що можуть бути речовими доказами, за умови, коли ці предмети слідчий здобув екстраординарним (без попереднього рішення слідчого судді) способом, прокурор ОСОБА_1.…

Велика Палата ВС, постанова від 02.07.2019 у справі № 9901/5/19 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Правила статті 255 КПК застосовні лише коли прокурор після обшуку свідомо вирішив не визнавати виявлені предмети необхідними для подальшого досудового розслідування (тобто не визнав їх речовими доказами); вони не застосовні, коли предмети за зовнішнім виглядом підпадають під визначення речових доказів.

Правовідносини: порядок віднесення предметів до речових доказів та вирішення їх долі прокурором

Не викликає сумнівів і покликання відповідача на невідповідність дій позивача вимогам статті 255 КПК, правила якої насамперед стосуються питань долі речей, документів та відомостей, отриманих у результаті НСРД, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування. Справді, правила цієї статті можуть бути застосовані у випадках, коли КПК відсилає до їхнього застосування, як-от положення частини третьої статті 233 цього Кодексу.…

Велика Палата ВС, постанова від 02.07.2019 у справі № 9901/5/19 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про обшук після проникнення до житла без ухвали, зобов'язаний перевірити наявність підстав для такого проникнення (невідкладний характер, безпосереднє переслідування), вказані в клопотанні відомості про власника та фактичного володільця житла та оцінити доказове значення речей і документів; інакше невиконання цих обов’язків може свідчити про грубу недбалість і бути підставою дисциплінарної відповідальності.

Правовідносини: розгляд клопотань про обшук, контроль законності проникнення до житла (кримінальне процесуальне провадження)

71. Обґрунтовуючи проникнення до житла особи без ухвали слідчого судді, слідчий у клопотанні про надання дозволу на обшук указав, що «зволікання з обшуком могло призвести до негативних наслідків для кримінального правопорушення, а саме: зникнення або знищення підозрюваним ОСОБА_3 речей та документів, які містять на собі сліди злочину та в подальшому можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.…

Велика Палата ВС, постанова від 08.10.2020 у справі № , п. 71, 82, 85 · текст рішення

Проведення обшуку в житлі адвоката підлягає особливому порядку: такі дії мають здійснюватися за судовим рішенням, ухваленим за клопотанням уповноважених прокурорів, із забезпеченням участі представника ради адвокатів регіону; недотримання цих процедур порушує гарантії адвокатської діяльності, що має бути враховано дисциплінарним органом.

Правовідносини: проведення слідчих дій/обшуків у володіннях адвоката; гарантії адвокатської діяльності

87. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 5076-VI проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя. 88.…

Велика Палата ВС, постанова від 08.10.2020 у справі № , п. 87, 90, 91 · текст рішення

У розумінні ч. 3 ст. 233 КПК поняття «майно» ширше за цивільно-правове і охоплює речі, документи, гроші, інші цінності та матеріальні об’єкти, зокрема предмети, знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення, які мають або можуть мати ознаки речових доказів.

Правовідносини: регулювання проникнення, обшуку та забезпечувальних заходів у кримінальному провадженні щодо майна і речових доказів.

Виходячи з положень КПК, термін «майно» вживається в розумінні, яке є ширшим за обсягом порівняно з відповідним цивільно-правовим поняттям, і включає в себе матеріальні об`єкти, що мають або можуть мати ознаки речових доказів. Так, у КПК вказано, зокрема: - … гроші, цінності та інше майно … одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення … або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або вик…

Об'єднана палата ВС, постанова від 07.10.2024 у справі № 466/525/22 · цитують у 13 рішеннях · текст рішення

Під «врятуванням» у контексті ч. 3 ст. 233 КПК слід розуміти усунення загрози смерті, знищення або втрати; це включає дії, спрямовані на запобігання знищенню майна, яке може мати значення речових доказів, і є законною метою для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння.

Правовідносини: невідкладне проникнення та проведення слідчих (процесуальних) дій з метою збереження майна та речових доказів.

Щодо поняття «врятування» в аспекті застосування ч. 3 ст. 233 КПК Право на повагу до житла як складова права на приватність належить до основоположних прав людини, закріплених на національному та міжнародному рівнях.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 07.10.2024 у справі № 466/525/22 · цитують у 13 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.