1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255 - 1, 255 - 2 Кримінального кодексу України.
Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
2. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов’язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.
3. Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
4. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Особі, яка затримана у зв’язку з її розшуком компетентним органом іноземної держави для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, роз’яснюється її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію).
Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, яка розшукується Міжнародним кримінальним судом або стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, також роз’яснює особі її право надати згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку.
5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
6. Затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків і пов’язані з цим особистий обшук та огляд його речей застосовуються тільки в присутності офіційних представників цього органу.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
КПК (зокрема положення, що регулюють затримання та обшук відповідно до ст. 208–213 КПК) не передбачає процедури оскарження дій уповноважених службових осіб у випадку відсутності кримінального провадження, тому відсутність такого процесуального механізму підтримує розгляд відповідних вимог в адміністративному порядку.
Правовідносини: оскарження дій уповноважених службових осіб (затримання, обшук) здійснених на підставах ст. 208–213 КПК за відсутності кримінального провадження.
36. Разом з тим аналіз положеньКПК, зокрема глави 26, дає підстави вважати, що цим Кодексом передбачено можливість оскарження лише рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні (за виключенням пункту 1 частини першої статті 303 цього Кодексу). Тобто нормами КПК не передбачено порядку оскарження дій уповноважених службових осіб під час проведення ними затримання або обшуку на підставі статей 208–213 цього Кодексу за відсутності кримінального провадження.
37.…
Велика Палата ВС, постанова від 05.12.2018 у справі № 815/3591/17, п. 36, 38, 40 · цитують у 11 рішеннях · текст рішення
Прокурорська діяльність з нагляду за додержанням законів при затриманні (ст. 207, 208 КПК) регламентована ст. 26 Закону «Про прокуратуру» та Наказом № 161; перевірки мають комплексний характер (включають захист прав затриманих), їх неналежне здійснення може утворювати дисциплінарний проступок.
Правовідносини: нагляд за додержанням прав затриманих та законністю затримання; дисциплінарна відповідальність за неналежний нагляд
76. Також в оскаржуваному рішенні ВРП погодилася з висновками КДКП про порушення позивачкою вимог статті 26 Закону України «Про прокуратуру» та Наказу № 161, які виявилися в неналежному виконанні нею обов`язків з нагляду у визначеному цим Наказом напрямі, незабезпеченні упродовж січня - жовтня 2017 року проведення перевірок законності затримання громадян у порядку статті 208 КПК, нездійсненні нагляду за кімнатами для затриманих та доставлених до чергової частини Печерського управління поліції.
77.…
Велика Палата ВС, постанова від 24.06.2021 у справі № 9901/195/19, п. 76, 78, 79 · текст рішення
При кваліфікації процесуальної дії суд визначає її правову природу за її суттєвими ознаками, а не за тим, як її назвала сторона; тому дія, позначена як «огляд місця події», може бути визнана особистим обшуком або навпаки.
Правовідносини: визначення правової природи процесуальних дій при затриманні/огляді, процесуальна кваліфікація доказів
15. Суд зазначає, що, оцінюючи обставини провадження, які можуть мати значення для встановлення процесуальних порушень і їх впливу на допустимість доказів та, відповідно, на справедливість провадження в цілому, Суд має зважати на дійсні обставини, а не лише на формальні ознаки документів, в яких вони зафіксовані. Характеристика тієї чи іншої дії стороною не є обов`язковою для суду, який визначає правову природу процесуальної дії на підставі її суттєвих ознак. Керуючись таким підходом, Суд неодноразово визнавав, що дія, визначена стороною обвинувачення, наприклад, як огляд місця події, насправді була обшуком, а негласна слідча (розшукова) дія мала правові характеристики допиту особи.[1]
ККС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к, п. 15 · цитують у 34 рішеннях · текст рішення
Особа, яка була фактично утримана поліцейськими під контролем з моменту застосування сили та кайданків, є затриманою у значенні ст.209 КПК; особистий обшук після такого фактичного затримання розглядається як складова затримання.
Правовідносини: відносини щодо затримання особи та законності особистого обшуку; допустимість речових доказів
– протокол затримання від 11 серпня 2016 року, оформлений о 01:30, тобто через півтори доби після фактичного затримання;
– протокол огляду предметів від 13 серпня 2016 року, оскільки телефон «Samsung EI 200» був вилучений у засудженого під час незаконного його затримання 11 серпня 2016 року;
– показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оскільки їхні висновки не ґрунтуються на спеціальних знаннях у розумінні статті 101 КПК;
– показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , оскільки вони є зацікавленими особами.
7. Також захисник зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про законність підстав для зупинення засудженого працівниками поліції та проведення його обшуку.
8. Крім…
ККС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к, п. 19 · цитують у 34 рішеннях · текст рішення
Термін «уповноважена службова особа» в ст.208 КПК охоплює зокрема патрульного поліцейського, який виконує службові обов'язки, тому такий поліцейський має повноваження здійснювати затримання відповідно до цього положення.
Правовідносини: повноваження органів поліції щодо затримання в порядку кримінального процесу
20. Сторона захисту стверджує, що за таких обставин вилучені під час особистого обшуку засудженого наркотичні засоби є недопустимими доказами. Відповідно, сторона захисту вважає недопустимими і висновки експертів, які зроблені в результаті дослідження вилучених речовин.…
ККС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к, п. 20, 38 · цитують у 34 рішеннях · текст рішення
Відсутність відомостей у ЄРДР на момент фактичного затримання та обшуку сама по собі не робить такі дії незаконними; законність затримання не вимагає попереднього внесення відомостей до ЄРДР (ст.214 КПК не встановлює такої умови для законності затримання).
Правовідносини: законність затримання та проведення невідкладних слідчих дій до внесення відомостей у ЄРДР
22. У цій справі сторонами не ставиться під сумнів те, що відомості про обставини затримання і особистого обшуку о 18:30 9 серпня 2016 року не були зафіксовані у протоколі затримання. Ці обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі показань свідків, відеозаписів, а також відомостей, що містяться в протоколі огляду місця події.
23. Суд жодним чином не применшує важливості протоколу затримання для фіксації підстав, обставин і процедури затримання, забезпечення права особи на свободу і запобігання зловживанням, яким може сприяти незареєстроване затримання.…
ККС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к, п. 22, 23, 43 · цитують у 34 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.