Ст. 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини

Чинна редакція від 13.04.2012 · Кодекс України набрав чинності 19.11.2012

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 2. Засади кримінального провадження

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Правові позиції Верховного Суду

Наявність у Реєстрі відомостей про вручення обвинувального акта є лише підтвердженням існування офіційного документу та не позбавляє особу презумпції невинуватості, не констатує її винуватості та не змінює юридичного становища особи.

Правовідносини: правовий статус осіб у кримінальному провадженні; вплив даних ЄРДР на права особи

39. Реєстратори у межах повноважень, визначених КПК України, на підставі пункту 4.1 глави 4 розділу II Положення № 69 та пункту 1 глави 4 розділу ІІ Положення № 139 «Облік наслідків досудового розслідування кримінальних правопорушень, результатів відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності» вносять до Реєстру відомості про наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень. 40.…

Велика Палата ВС, постанова від 26.03.2019 у справі № 807/1456/17, п. 39, 55 · цитують у 11 рішеннях · текст рішення

При розгляді різних кримінальних проваджень щодо однієї особи кваліфікуюча ознака «повторно» може інкримінуватися лише за наявності обвинувального вироку суду за попереднім епізодом.

Правовідносини: кваліфікація кримінальних правопорушень за ознакою «повторно» при наявності кількох проваджень щодо однієї особи

Тобто у різних кримінальних провадженнях стосовно однієї і тієї ж особи підставою для кваліфікації дій особи за ознакою повторно є не факт обвинувачення її у вчиненні злочину за першим епізодом (без постановлення обвинувального вироку), а саме факт постановлення стосовно неї обвинувального вироку у іншому кримінальному провадженні за епізодом, що дає підстави кваліфікувати її дії з урахуванням повторності. Так, у випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи в обвинувальному вироку інші діяння цієї ж особи не одержали з боку інших судів правової оцінки, яка б дозволяла розглядати їх як елементи повторності разом з тим діянням, якому дає правову оцінку суд, він не може: -…

Об'єднана палата ВС, постанова від 14.09.2020 у справі № 591/4366/18 · цитують у 9 рішеннях · текст рішення

Цивільна відповідальність, зокрема обов’язок відшкодування процесуальних витрат, не порушує презумпцію невинуватості особи у кримінальній справі, оскільки цивільна відповідальність не тотожна визнанню кримінальної винуватості.

Правовідносини: вплив презумпції невинуватості на можливість притягнення до цивільної відповідальності за процесуальні витрати

23. Об`єднана палата зазначає, що презумпція невинуватості стосується лише кримінальної відповідальності особи і не поширюється на її цивільну відповідальність, яка не завжди пов`язана з винуватістю у вчиненні злочину. Відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки, не обов`язково зумовлена винуватістю володільця такого джерела у вчиненні злочину, передбаченого статтею 286 КК, або іншими положеннями кримінального закону. Також звільнення від відповідальності у зв`язку із заподіянням шкоди в стані крайньої необхідності не звільняє від цивільної відповідальності за завдану шкоду. 24.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 02.12.2024 у справі № 686/1699/20, п. 23, 24 · текст рішення

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що надана сукупність обставин виключає будь‑яке інше розумне пояснення події, а всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого.

Правовідносини: стандарт доведення вини у кримінальному провадженні; оцінка достатності доказів для визнання винуватості.

21.  При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «2.  Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом… 4.  Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». 22.  Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інш…

ККС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, п. 21, 4, 22 · цитують у 131 рішеннях · текст рішення

Коли для кваліфікації злочину має значення характер умислу, суд зобов’язаний у рішенні пояснити, яким чином встановлені обставини доводять наявність саме такого умислу і виключають інші можливі характеристики або відсутність умислу.

Правовідносини: кваліфікація кримінального правопорушення; доведення суб’єктивної сторони (умислу).

23.  Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.…

ККС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, п. 23, 24 · цитують у 131 рішеннях · текст рішення

При вирішенні питання про достатність доказів для визнання особи винною суди повинні застосовувати стандарт доведення «поза розумним сумнівом» (ст. 17 КПК): сукупність обставин має виключати будь‑яке інше розумне пояснення, усі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, а версія обвинувачення має пояснювати всю сукупність встановлених обставин; більшої вірогідності версія обвинувачення замало.

Правовідносини: визначення винуватості у кримінальному провадженні; стандарт доведення і оцінка доказів.

Отже, перевіряючи доводи касаційної скарги прокурора колегія суддів зазначає, що за змістом кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом… Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним…

ККС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17 · цитують у 92 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.