Ст. 65. Загальні засади призначення покарання

Чинна редакція від 18.09.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2001

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА → Розділ XI. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

1. Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

2. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

3. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтями 69 і 69-2 цього Кодексу.

4. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 цього Кодексу.

5. У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

{Стаття 65 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 4025-VI від 15.11.2011, № 4652-VI від 13.04.2012, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 4033-IX від 29.10.2024}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Суди при призначенні покарання зобов'язані строго додержуватися вимог ст. 65 КК: врахувати ступінь тяжкості злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують або обтяжують, та обґрунтувати у вироку, чому саме обраний вид і міра покарання є необхідними і достатніми для досягнення цілей покарання.

Правовідносини: вимоги до індивідуалізації та мотивування призначення покарання судами

Виходячи з положень ст. 65 КК суди повинні суворо додержуватися вимог цієї норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують чи обтяжують покарання. Якщо санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з обмеженням волі на певний строк передбачає більш м`які види покарання, при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов`язаного з обмеженням волі.…

Велика Палата ВС, постанова від 07.12.2021 у справі № 617/775/20 · цитують у 12 рішеннях · текст рішення

Право сторони захисту висловлювати вимоги щодо зміни виду покарання кореспондується з обов'язком апеляційного суду розглянути ці вимоги по суті; застосування ст. 75 КК не є перешкодою для індивідуалізації покарання апеляційним судом шляхом призначення більш м'якого виду покарання (зокрема штрафу) за умови обґрунтованості такої зміни.

Правовідносини: обов'язок апеляційного суду розглянути апеляційні вимоги захисту про зміну виду покарання

Відмовляючи в задоволенні відповідних апеляційних вимог ОСОБА_21 , суд апеляційної інстанції виходив із позиції про відсутність у нього повноважень змінювати судове рішення у відповідний спосіб за апеляційною скаргою сторони захисту. Проте цей підхід не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права. Водночас праву сторони захисту висловити свої доводи щодо зміни призначеного особі виду покарання кореспондує обов`язок апеляційного суду розглянути їх  та  з  урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, відомостей про особу винного, його подальшої поведінки, прийняти рішення про задоволення чи відмову в задоволенні його вимог.…

Велика Палата ВС, постанова від 07.12.2021 у справі № 617/775/20 · цитують у 12 рішеннях · текст рішення

Суд касаційної інстанції при зміні кваліфікації або частковому скасуванні не може призначити суворішого покарання, остаточне покарання повинно визначатися з урахуванням принципів ст.65 КК та правила поглинення за ст.70 КК.

Правовідносини: правила визначення остаточного покарання при частковому скасуванні/перекваліфікації

73.             Суд касаційної інстанції, змінюючи кваліфікацію злочину, зобов`язаний призначити покарання за новим законом (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України кримінальних справ у касаційному порядку» № 8).…

Велика Палата ВС, постанова від 16.05.2018 у справі № 1-13-2002, п. 73, 83, 84, 85, 93 · текст рішення

Положення ст. 75 КК слід застосовувати у взаємозв’язку зі статтями 50 та 65 КК; суд має переконливо вмотивувати, що звільнення від відбування покарання з випробуванням забезпечить досягнення цілей покарання, зокрема загальної превенції.

Правовідносини: звільнення від відбування покарання з випробуванням та обґрунтування досягнення цілей покарання у вироку.

Крім того, у своїй касаційній скарзі прокурор слушно посилається на правові позиції ККС, за якими в разі застосування двох різних інститутів, а саме призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, установленої в санкції статті (санкції частини статті), та звільнення від відбування покарання з випробуванням, рішення щодо застосування кожного з цих інститутів повинно бути належним чином обґрунтоване. Верховний Суд виходить із того, що положення ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 07.10.2024 у справі № 466/525/22 · цитують у 13 рішеннях · текст рішення

При призначенні покарання за ч. 1 ст. 286 КК суд зобов'язаний враховувати тяжкість діяння, наслідки, характер і мотиви порушень, ставлення особи до вчиненого і поведінку після нього, обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, та в кожному випадку обговорювати доцільність застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами; призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення і попередження нових правопорушень.

Правовідносини: призначення основного та додаткового покарання за порушення правил безпеки дорожнього руху (ст. 286 КК)

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Згідно зі ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 16.09.2024 у справі № 444/870/22 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Під час призначення покарання за ст. 286 КК суд у кожному випадку має обговорювати питання доцільності застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами з урахуванням ступеня тяжкості, обставин справи та особи винного.

Правовідносини: вирішення питання про доцільність застосування додаткового покарання при призначенні покарання за ст. 286 КК

У кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Крім того, позбавлення права керувати транспортними засобами як обов`язкове додаткове покарання передбачено у санкціях всіх частин ст. 286-1 КК, якою передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння. Суб`єкт зазначеного кримінального правопорушення також загальний і додаткових вимог до суб`єкта, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами, ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.