Ст. 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Чинна редакція від 18.09.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2001

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА → Розділ X. ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ

1. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.

Позбавлення права обіймати певні посади як додаткове покарання у справах, передбачених Законом України "Про очищення влади", призначається на строк п’ять років.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання за вчинення кримінального правопорушення проти виборчих прав і свобод громадянина, передбачених статтями 157-160 цього Кодексу, призначається на строк п’ять років.

Позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 111-1, 111-2 цього Кодексу, призначається на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

2. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

{Стаття 55 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1682-VII від 16.09.2014, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 805-IX від 16.07.2020, № 1231-IX від 16.02.2021, № 2108-IX від 03.03.2022, № 2198-IX від 14.04.2022}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Правовідносини: призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами при притягненні за ст. 286, 286-1 КК

Об`єднана палата звертає увагу на те, що безпосередньо у ст. 55 КК не встановлено обмежень щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, особам, які на момент вчинення кримінального правопорушення не мали права керувати транспортними засобами. Положення зазначеної статті не містять також закріплення правових підстав призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли воно прямо передбачено у санкціях норм Особливою частини КК. Відповідно до вимог ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія і полягає у забороні керувати транспортними засобами на строк, визначений судом.

Правовідносини: характер та правові наслідки додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом і нівелює попереджувальну мету покарання.

Правовідносини: застосування загальних засад права (справедливість, рівність) при призначенні додаткового покарання у кримінальних справах про порушення правил дорожнього руху

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України). У Рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Згідно зі ст. 55 КК суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, має право призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю незалежно від того, чи обвинувачений обіймав таку посаду або займався такою діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.

Правовідносини: призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю при призначенні покарання за кримінальні правопорушення, санкція яких передбачає таке додаткове покарання.

Натомість, колегія суддів Третьої судової палати вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Першої судової палати від 05 березня 2020 року, оскільки чинні положення ст. 55 КК не містять законодавчих заборон чи обмежень у випадку коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 04.09.2023 у справі № 404/2081/22 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення

Непризначення додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, лише через те, що засуджений на час вчинення злочину не обіймав відповідної посади або не здійснював відповідної діяльності, може суперечити загальним засадам і принципам призначення покарання (законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації) і призводити до невідповідності покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого (м'якість покарання).

Правовідносини: призначення основного та додаткового покарання при засудженні за ч. 2 ст. 156 КК (та аналогічні норми Особливої частини КК) з урахуванням принципів призначення покарання.

Колегія суддів вважає таку позицію необґрунтованою, оскільки вбачає, що в цьому випадку не в повній мірі реалізується превентивна функція вказаного додаткового покарання. Зокрема, згідно з чинними положеннями ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 04.09.2023 у справі № 404/2081/22 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.