Ст. 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності

Чинна редакція від 18.09.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2001

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА → Розділ IX. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

5. Давність не застосовується у разі вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу.

6. У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 151-2-156-1, 301-1-303 цього Кодексу, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття.

{Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245-VII від 16.05.2013, № 1183-VII від 08.04.2014, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 1256-IX від 18.02.2021, № 2160-IX від 24.03.2022, № 2812-IX від 01.12.2022, № 4012-IX від 09.10.2024, № 4268-IX від 26.02.2025}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Особа звільняється від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили пройшли строки, передбачені цією статтею; злочин, передбачений ч. 1 ст. 126 КК, є злочином невеликої тяжкості, отже строк давності притягнення — два роки; умисні дії з метою уникнення відповідальності є ухиленням від слідства або суду, тоді як відкладення судових засідань з поважних причин ухиленням не є; звільнення за спливом строків давності є безумовним незалежно від примирення, відшкодування збитків чи каяття.

Правовідносини: звільнення від кримінальної відповідальності за спливом строків давності; питання кваліфікації тяжкості злочину

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК  особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені цією статтею строки. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 126 КК, належить до злочинів невеликої тяжкості, а, отже, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК становить два роки. З матеріалів справи вбачається, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачувався ОСОБА_19 було вчинено 20 червня 2017 року. На момент прийняття судом першої інстанції ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за ст.…

Велика Палата ВС, постанова від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17 · цитують у 32 рішеннях · текст рішення

Велика Палата не погоджується з лінгвістичним висновком, що словосполучення «у цьому разі» синтаксично пов'язане лише з другим реченням частини другої ст. 49 КК; такий лінгвістичний аналіз, відокремлений від правового контексту і системного тлумачення, є недостатнім.

Правовідносини: оцінка синтаксичного та системного тлумачення частини другої ст. 49 КК.

49. Відповідно до виконаного на звернення прокурора наукового висновку № 056/158 від 29 листопада 2022 року лінгвістичної експертизи тексту частини другої статті 49 КК вислів «у цьому разі» (речення 3) пов`язаний синтаксичним зв`язком граматики тексту лише з висловом «перебіг давності відновлюється» (речення 2) і не кореспондує з висловом «перебіг давності зупиняється, якщо особа…» (речення 1). Вислів «у цьому разі» (речення 3) кореспондує (пов`язаний синтаксичним зв`язком граматики тексту) з висловом «перебіг давності відновлюється» (речення 2). 50.…

Велика Палата ВС, постанова від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, п. 49, 50, 51, 57 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Співставлення ст. 49 і ст. 80 КК свідчить, що положення про зупинення і відновлення строків стосуються диференційованих строків (частина перша ст. 49), а заміна одного строку іншим у шкоду особі в КК (як у ст. 80) відбувається лише при прямій законодавчій вказівці.

Правовідносини: аналогія з правилом зупинення/відновлення та заміни строків давності в кримінальному праві.

34. На користь відповідного висновку свідчить співставлення положень статей 49 і 80 КК, які мають подібні зміст і структуру. Стаття 80 встановлює правові підстави й порядок звільнення від відбування покарання у зв`язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку. Норми обох згаданих статей передбачають: диференційовані строки давності залежно від тяжкості кримінальних правопорушень і суворості покарання; зупинення цих термінів у разі ухилення особи від виконання заходів примусу і відновлення строків з дня її з`явлення; переривання давності в разі вчинення особою нового злочину певного ступеня тяжкості до закінчення диференційованих строків. 35.…

Велика Палата ВС, постанова від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, п. 34, 35, 36, 37 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Загальні строки давності, встановлені частиною другою ст. 49 КК (п'ятнадцять років для злочину і п'ять років для проступку), мають преклюзивний характер і застосовуються лише якщо ці загальні строки спливають раніше за диференційований строк, подовжений на період ухилення.

Правовідносини: застосування загальних (5/15 років) строків давності у випадку ухилення від розслідування або суду.

38. Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів. 39.…

Велика Палата ВС, постанова від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, п. 38, 48, 58, 60 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Якщо особа ухилялася від досудового розслідування або суду, перебіг строку давності зупиняється і після її з'явлення або затримання диференційований строк, передбачений частиною першою ст. 49 КК, відновлюється; звільнення від кримінальної відповідальності настає після спливу цього диференційованого строку, подовженого на період ухилення.

Правовідносини: застосування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності при ухиленні від досудового розслідування або суду.

30. Формально-логічний і лексичний аналіз змісту частини другої статті 49 КК дає підстави для висновку, що використані в першому і другому реченнях слова «зупиняється» і «відновлюється» стосуються строків, зазначених у частині першій, тобто диференційованих. 31. В українській мові слово «зупинятися» означає «переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися», а слово «відновлюватися» - «починатися знову після певної перерви» (Публічний електронний словник української мови, http://ukrlit.org/slovnyk). Ці дієслова ілюструють поступальні зміни руху (перебігу) одного й того самого об`єкта й не передбачають трансформації його в інший. 32.…

Велика Палата ВС, постанова від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, п. 30, 32, 33, 58, 59 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Підхід Об'єднаної палати, за яким сам факт ухилення безумовно замінює диференційовані строки загальними (15/5 років), є хибним і не відповідає змісту ст. 49 КК та дійсній волі законодавця.

Правовідносини: критика тлумачення наслідків ухилення від розслідування/суду щодо строків давності.

27. В основу правової позиції, сформульованої Об`єднаною палатою в постанові від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19 (провадження № 51-5464кмо20), покладено тлумачення змісту частини другої статті 49 КК за першим варіантом. За висновком Об`єднаної палати, факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від розслідування або суду, є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє диференційовані терміни, визначені в частині першій статті 49 КК.…

Велика Палата ВС, постанова від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, п. 27, 28, 47 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.

Рішення, де статтю названо у висновках

Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).