1. Умисне неприпинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду, -
караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Диспозиція ч. 1 ст. 426 КК виокремлює три альтернативні форми кримінально караної бездіяльності: «умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим» (має формальний склад) та «ненаправлення ... повідомлення» і «інше умисне невиконання службових обов'язків», для двох останніх обов'язковою умовою є настання істотної шкоди.
Правовідносини: тлумачення форм бездіяльності військової службової особи за ч.1 ст.426 КК; необхідність наслідків для кваліфікації
12 лютого 2015 року № 194-VІІІ (набрав чинності 05.03.2015) (далі - Закон № 194-VІІІ) станом на грудень 2015 року виокремлює три альтернативні форми кримінально караної бездіяльності військової службової особи:
(1) умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або (2) ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також (3) інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов`язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду.
При визначенні переліку вказаних у ч. 1 ст.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 17.10.2022 у справі № 686/13801/16-к · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
«Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим» є кримінальним правопорушенням із формальним складом і відрізняється від адміністративного правопорушення за ст.172-16 КУпАП, яке застосовується переважно в обставинах, коли відсутня реальна можливість особисто або через підпорядкованих припинити протиправну поведінку підлеглого.
Правовідносини: відмежування кримінальної і адміністративної відповідальності за потурання/невжиття заходів щодо правопорушення підлеглого
1. «Умисне неприпинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим» (ч. 1 ст. 426 КК) і «умисне невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим» (ч. 1 ст.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 17.10.2022 у справі № 686/13801/16-к, п. 1 · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Для кваліфікації «ненаправлення ... повідомлення» або «іншого умисного невиконання службових обов'язків» за ч.1 (а також для наслідків у ч.2 та ч.3) істотна (або у разі ч.2 — тяжкі) шкода може бути як майновою, так і немайновою; її вид і розмір мають належним чином доводитися і відображатися в обвинувальному акті відповідно до ст.91 і ст.291 КПК.
Правовідносини: критерії доведення і відображення істотної/тяжкої шкоди при застосуванні ст.426 КК
За приписами ст. 91 КПК у кримінальному провадженні, де обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення з матеріальним складом, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає доказуванню, а положення ст. 291 КПК вимагають відображення відомостей про вид і розмір заподіяної шкоди у змісті обвинувального акта.
Кримінальне й адміністративне правопорушення відрізняються одне від одного за ступенем суспільної небезпечності, що є безсумнівним з огляду на вказівку законодавця про заподіяння істотної шкоди кримінальним правопорушенням.
За Приміткою 2 до ст. 425 КК йдеться про те, що у ст.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 17.10.2022 у справі № 686/13801/16-к · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Положення ч.3 ст.426 КК у системі з ч.2 ст.172-16 КУпАП тлумачаться так, що під час особливого періоду діяння у вигляді «ненаправлення повідомлення» або «іншого умисного невиконання службових обов'язків», які не спричинили істотної шкоди або тяжких наслідків, не підпадають під кримінальну відповідальність за ч.3 ст.426 КК.
Правовідносини: відмежування кримінальної відповідальності у «особливому періоді» від адміністративної відповідальності
У цьому провадженні Об`єднана палата має вирішити також питання про відмежування кваліфікованих (таких, яким властиві кваліфікуючі ознаки) складів злочину, передбачених ч. 3 ст. 426 КК, від кваліфікованих складів адміністративних правопорушень, визначених в ч. 2 ст. 172-16 КУпАП.
Зміст кримінально-правової норми, передбаченої ч. 3 ст. 426 КК, необхідно тлумачити в нерозривному системному зв`язку з іншими положеннями закону про кримінальну відповідальність, його основоположними засадами, викладеними в Загальній частині цього закону, і відповідними положеннями КУпАП.
За ч. 2 ст. 172-16 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачені ч.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 17.10.2022 у справі № 686/13801/16-к · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.