1. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
2. Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
За відсутності доказів примусу, тиску або загрози життю і при наявності фізичної можливості не співпрацювати з окупаційними органами, положення ст. 39 та ст. 40 КК (обставини, що виключають протиправність або караність) не застосовуються для виправдання добровільного зайняття посади в незаконних органах влади.
Правовідносини: застосування обставин, що виключають протиправність/караність, у справах про колабораціонізм
Посилання в касаційних скаргах на необхідність урахування положень Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року є безпідставним, оскільки в суді беззаперечно встановлено, що обвинувачений добровільно, без будь-якого примусу обійняв посаду в незаконно створеній окупаційній адміністрації, за виконану роботу отримував грошові кошти від окупаційної влади, купив собі генератор, мав можливість вільно пересуватися, про факти застосування будь-якого насильства, тиску, примусу не повідомляв, тілесних ушкоджень, пригніченого стану свідки в нього не бачили, у зв`язку із чим суди чітко зазначили, що він мав фізичну можливість не працювати в незаконному орган…
Об'єднана палата ВС, постанова від 01.12.2025 у справі № 638/18926/23 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Коли нападник, не маючи вільного доступу до місця зберігання майна, змушує шляхом психічного примусу (погрози насильством, небезпечним для життя чи здоров’я) особу, яка має доступ, передати йому майно, це слід вважати опосередкованим проникненням і кваліфікувати як розбій, поєднаний з проникненням (ч. 3 ст. 187 КК); психічний примус підпадає під ч. 2 ст. 40 КК.
Правовідносини: кримінальна кваліфікація розбою за обставин опосередкованого проникнення через використання особи, що діяла під психічним примусом.
Разом з тим, коли особа у фізичному розумінні не проникає до житла, іншого приміщення або сховища, до яких у неї немає вільного доступу, однак шляхом психічного примусу іншої особи змусила передати їй грошові кошти чи майно, які зберігалися у житлі, іншому приміщенні чи сховищі із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка має вільний доступ, то таке проникнення слід вважати опосередкованим. Зокрема, особа використовує для проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища іншу особу, що діє за наявності обставин, які виключають кримінальну протиправність діяння, а саме під впливом психічного примусу (ч. 2 ст.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 07.06.2021 у справі № 755/7958/17 · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.