Ст. 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі

Чинна редакція від 18.09.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2001

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА → Розділ II. ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

1. Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

2. Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

3. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

{Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув’язнення слід вважати «іншими кримінально-правовими наслідками діяння» в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.

Правовідносини: визначення характеру зарахування попереднього ув`язнення як кримінально-правового наслідку

53. Положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 цього Кодексу, є «іншим кримінально-правовим наслідком діяння» в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України. Підставою для такого твердження є те, що інститут зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання впливає на кримінально-правове становище особи (покращує або погіршує його). 54.…

Велика Палата ВС, постанова від 29.08.2018 у справі № 663/537/17, п. 53, 102, 2 · цитують у 244 рішеннях · текст рішення

При вирішенні питання, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України слід керуватися, визначальним є час вчинення діяння згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 4 КК України; отже застосовуються правила дії у часі закону про кримінальну відповідальність.

Правовідносини: вибір редакції норми ч.5 ст.72 КК за часом вчинення злочину

- вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч. 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.

Велика Палата ВС, постанова від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 · цитують у 244 рішеннях · текст рішення

Визнання Конституційним Судом України норми Особливої частини Кримінального кодексу неконституційною анулює її юридичну силу; дії (або бездіяльність), які раніше каралися цією нормою, перестають вважатися злочином, а це тягне неможливість застосування такої норми до відповідних діянь і виправдовує/обґрунтовує закриття провадження.

Правовідносини: кримінальна відповідальність за декриміналізовані кримінальні правопорушення; підстава закриття кримінального провадження

15. За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті  4  КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння  визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. 16. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності. 17.…

Велика Палата ВС, постанова від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, п. 15, 16, 19, 30 · цитують у 15 рішеннях · текст рішення

Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує кримінальну протиправність або пом’якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі; закон, що встановлює кримінальну протиправність або посилює відповідальність, зворотної дії не має; якщо закон частково пом’якшує і частково посилює відповідальність, зворотну дію має лише та частина, що пом’якшує; при кількох послідовних змінах застосовується той закон, який пом’якшує становище особи.

Правовідносини: питання дії кримінального закону у часі при зміні норм кримінальної відповідальності

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Відповідно до приписів ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 07.12.2020 у справі № 562/1629/17, п. 1, 2, 3, 4 · цитують у 13 рішеннях · текст рішення

Під законом України про кримінальну відповідальність слід розуміти виключно Кримінальний кодекс України; кримінальна протиправність, караність діяння та інші кримінально-правові наслідки визначаються лише цим Кодексом, а зміни до законодавства про кримінальну відповідальність можуть вноситися лише законами, передбаченими КК.

Правовідносини: визначення поняття закону про кримінальну відповідальність і межі внесення змін до кримінального законодавства

Поняття «закон України про кримінальну відповідальність» визначається виключно приписами КК, який задля виконання завдання, визначеного в ч. 1 ст. 1 цього Кодексу визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили. Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом (ч. 1, 3 ст. 3 КК). За приписами ч. 2 ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 24.02.2025 у справі № 552/4770/19 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.