Ст. 389. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі

Чинна редакція від 18.09.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2001

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА → Розділ XVIII. КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ

1. Ухилення засудженого від сплати штрафу або від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, -

карається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт, -

карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.

3. Ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду -

карається обмеженням волі на строк до трьох років.

{Стаття 389 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1404-VIII від 02.06.2016, № 1492-VIII від 07.09.2016, № 3342-IX від 23.08.2023}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК після притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП має бути виключене, якщо правові заходи та наслідки правового реагування є непередбачуваними та непропорційними, встановлені факти двічі притягнення були нерозривно пов'язані, кримінальна оцінка фактично стосувалася тих самих фактів і значну їх частину покладено в обґрунтування кримінального обвинувачення — у такому разі обвинувачення суперечить гарантіям ст. 4 Протоколу № 7 і приписам ч. 3 ст. 2 КК.

Правовідносини: подвійне (кримінальне та адміністративне) притягнення за ідентичні або тісно пов'язані факти; перевірка сумісності такого притягнення з гарантіями Конвенції/Протоколу

Так, відповідно до практики цього суду, зокрема у справах «Сергій Золотухін проти Росії», «Ігор Тарасов проти України» (рішення від 10 лютого 2009 року та 16 червня 2016 року), було встановлено порушення ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Протокол № 7) у зв`язку з притягненням осіб до кримінальної відповідальності після накладення на останніх адміністративного стягнення фактично за те саме діяння. ЄСПЛ констатував, що ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 02.12.2019 у справі № 612/712/16-к · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.