Ст. 162. Порушення недоторканності житла

Чинна редакція від 18.09.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2001

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА → Розділ V. КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

{Стаття 162 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Кваліфікуюча ознака «проникнення» у складі розбою (ч. 3 ст. 187 КК) передбачає незаконне потрапляння в житло, інше приміщення чи сховище, тобто відсутність у особи права перебувати в місці, де знаходиться майно.

Правовідносини: кримінально-правова кваліфікація розбою (про наявність ознаки «проникнення»).

27. Хоча в диспозиції ч. 3 ст. 187 КК України й немає, як у ст. 162 КК України, вказівки на незаконність проникнення в приміщення, проте це випливає із сутності та завдань закону України про кримінальну відповідальність, адже КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Отже, правомірні та законні дії особи не можуть вважатися суспільно небезпечним, винним діянням (злочином) і тим більше не можуть вважатись ознакою, яка утворює кваліфікований склад злочину, що обумовлює визначення більш суворої міри покарання. 28.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.04.2018 у справі № 569/1111/16-к, п. 27, 34, 65 · цитують у 16 рішеннях · текст рішення

Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення шляхом зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення у частині, що покращує становище особи; діяння, що містять незаконне проникнення до приміщення, підпадають під ознаки ч. 1 ст. 162 КК і перекваліфікація на цю норму може застосовуватися, якщо вона покращує становище обвинуваченого.

Правовідносини: перекваліфікація обвинувачення на більш сприятливу норму по суті дій (незаконне проникнення)

Частиною 3 ст. 337 КПК встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 тис. НМ або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі (ч. 1 ст. 12 КК). З огляду на зміст ч. 1 ст.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 · цитують у 64 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.