а) Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або непорушення військовою посадовою особою, що є органом дізнання, кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а так само інше умисне невиконання військовою посадовою особою дій, які вона за своїми посадовими обов'язками повинна була виконати, якщо це завдало істотної шкоди, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
( Кодекс доповнено статтею 254-3 згідно з Законом N 282/95-ВР від 11.07.95;із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000 )