а) Дезертирство, тобто залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а так само нез'явлення з тією ж метою на службу при призначенні, переводі, з відрядження, з відпустки або з лікувального закладу, вчинене військовослужбовцем строкової служби, —
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час,—
караються смертною карою довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
в) Дезертирство, вчинене особою офіцерського складу, прапорщиком, мічманом або військовослужбовцем надстрокової служби, —
карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.
г) Те саме діяння, вчинене у воєнний час, —
карається смертною карою довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
( Стаття 241 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3130-08 від 14.10.74)14.10.74, Законом N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000 )