а) Невиконання наказу начальника, вчинене при відсутності ознак, вказаних у пункті "а" статті 232 цього Кодексу, —
карається позбавленням волі на строк від трьох місяців до трьох років.
б) Те саме діяння при наявності пом'якшуючих обставин —
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, —
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. (Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92)