Незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна або штрафом від однієї до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна.
Ті ж дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб або повторно, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням в приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені організованою групою чи особливо небезпечним рецидивістом, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом з застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.
Примітка. Під незаконним заволодінням транспортним засобом в цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
Відповідно до частини 2 цієї статті під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 69, 81-84, 86, 86-1, 86-2, 140-144, 217-2, 223, 228-3, 229-17, 229-19 цього Кодексу.
( Кодекс доповнено статтею 215-3 згідно з Указом ПВР N 1198-07 від 02.10.68; із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10 від 12.01.83, N 704-11 від 01.08.85; N 1818-12 від 15.11.91, Законом N 2935-12 від 26.01.93, в редакції Закону N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000 )