Обвинувальний вирок не виконується, якщо його не було виконано в такі строки, рахуючи з дня набрання вироком законної сили:
1) один рік — при засудженні до покарання не більш суворого, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;
2) три роки — при засудженні до позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років — при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років;
4) десять років — при засудженні до більш суворого покарання, ніж позбавлення волі строком на п'ять років.
Перебіг давності переривається, якщо засуджений ухилиться від відбуття покарання або вчинить до скінчення строків новий злочин, за який судом призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року. Обчислення давності в разі вчинення нового злочину починається з моменту його вчинення, а в разі ухилення від відбуття покарання — з моменту з'явлення для відбуття покарання або з моменту затримання засудженого, що переховувався. При цьому обвинувальний вирок не може бути виконано, якщо від часу його винесення минуло п'ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Питання про застосування давності до особи, засудженої до смертної кари, довічного позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, смертна кара довічне позбавлення волі замінюється позбавленням волі. ( Стаття 49 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12 від 06.03.92 )волі на певний строк.
( Стаття 49 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2175-12 від 06.03.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000 )