Конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого.
Конфіскацію майна може бути призначено тільки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд повинен вказати у вироку, чи конфіскується все майно засудженого чи його частина; в останньому разі суд повинен зазначити, яка частина майна конфіскується, або перелічити предмети, які конфіскуються.
Не підлягають конфіскації предмети, необхідні для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні, згідно з переліком, даним у Додатку до цього Кодексу.
( Стаття 35 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 862-08 від 21.07.72; N 1898-08 від 23.07.73; N 7194-10 від 22.06.84, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )