Зміна призначеного засудженому виду виправно-трудової установи з відповідним режимом шляхом переведення його з однієї виправно-трудової чи виховно-трудової колонії в іншу колонію іншого виду режиму, з виховно-трудової колонії у виправно-трудову колонію, з виправно-трудової колонії в тюрму та із тюрми у виправно-трудову колонію за підставами, встановленими статтями 26, 46 і 47 Виправно-трудового кодексу України ( 3325-07 ), провадиться суддею районного (міського) суду за поданням адміністрації виправно-трудової установи, погодженим із спостережною комісією або комісією в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
( Частину першу статті 410 виключено на підставі Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
Питання про заміну виправних робіт штрафом або громадською доганою відповідно до статті 29 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ), про заміну виправних робіт позбавленням волі відповідно до частини 2 статті 30 Кримінального кодексу України, про заміну штрафу виправними роботами або громадською доганою відповідно до статті 32 Кримінального кодексу України, про заміну невідбутого строку перебування у виховно-трудовому профілакторії позбавленням волі відповідно до статті 34-1 Кримінального кодексу України вирішуються суддею районного (міського) суду за поданням органу, що відає виконанням покарання, а про заміну виправних робіт за місцем роботи виправними роботами в інших місцях, що визначаються органами, які відають виконанням виправних робіт, відповідно до частини 1 статті 30 Кримінального кодексу України — суддею районного (міського) суду за поданням органу внутрішніх справ або за клопотанням громадської організації чи трудового колективу.
Питання про заміну штрафу покаранням у виді громадських робіт відповідно до частини четвертої статті 53 Кримінального кодексу України, виправних робіт штрафом відповідно до частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні відповідно до частини першої статті 62 Кримінального кодексу України, обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням для військовослужбовців відповідно до частини першої статті 58 Кримінального кодексу України вирішується суддею районного (міського) суду за поданням органу, що відає відбуванням покарання, або за клопотанням колективу.
Всі питання, передбачені цією статтею, розглядаються судом за місцем виконання вироку з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого.
Якщо справа розглядається судом за поданням адміністрації виправно-трудової установи, погодженим із спостережною комісією або комісією в службою у справах неповнолітніх, суд повідомляє відповідну комісію про час і місце розгляду подання.
Після доповіді в справі суд заслухує пояснення викликаних осіб і висновок прокурора, потім у нарадчій кімнаті виносить постанову.
На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
Якщо суд відмовить у переведенні з тюрми у виправно-трудову колонію, з виправно-трудової колонії особливого режиму в колонію суворого режиму, з виправно-трудової колонії загального, посиленого або суворого режиму в колонію-поселення, повторний розгляд подання в цьому питанні може мати місце не раніше як через шість місяців з дня винесення постанови про відмову.
( Частину сьому статті 410 виключено на підставі Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
( Стаття 410 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-08 від 30.08.71, N 1851-09 від 23.03.77, N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 4018-12 від 24.02.94, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )