В резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені: прізвище, ім'я та по батькові підсудного; кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбуття покарання; тривалість іспитового строку, якщо застосовано умовне засудження; рішення про цивільний позов; рішення про речові докази і судові витрати; рішення про залік попереднього ув'язнення; рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили і вказівка про порядок і строк оскарження вироку.
При визнанні підсудного особливо небезпечним рецидивістом про це зазначається в резолютивній частині вироку.
Щодо засуджених до позбавлення волі у виправно-трудовій або виховно-трудовій колонії суд зобов'язаний визначити на підставі статті 25 Кримінального кодексу України вид виправно-трудової чи виховно-трудової колонії, в якій засуджений повинен відбувати покарання.
У випадках, передбачених статтею 37 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ), у резолютивній частині обвинувального вироку викладається рішення про звернення з поданням до відповідних державних органів про позбавлення засудженого військового або спеціального звання, орденів, медалей або почесного звання.
У випадках, передбачених статтею 14 Кримінального кодексу України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення суду застосувати до підсудного примусове лікування або встановити над ним опікування.
Міра покарання повинна бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом.
Коли підсудному було пред'явлено декілька обвинувачень і деякі з них не були доведені, то у резолютивній частині вироку повинно бути зазначено, по яких з них підсудний виправданий, а по яких — засуджений.
Якщо підсудний визнається винним, але звільняється від відбуття покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку.
Коли призначається покарання нижче найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, у резолютивній частині вироку робиться посилання на статтю 44 Кримінального кодексу України і зазначається обрана судом міра покарання.
Якщо суд визнає можливим застосувати відстрочку виконання вироку відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу України, у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість відстрочки, обов'язки, покладені на засудженого, а також трудовий колектив або особа, на які, за їх згодою, суд покладає обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.
Призначаючи покарання у вигляді громадської догани, суд, якщо визнає за необхідне проінформувати про це громадськість, у резолютивній частині вироку зазначає спосіб доведення вироку до її відома.
Якщо суд визнає можливим застосувати умовне засудження з передачею засудженого для перевиховання і виправлення громадській організації чи трудовому колективу, суд у резолютивній частині вироку зазначає, якій саме громадській організації чи трудовому колективу передано засудженого на перевиховання і виправлення чи на який трудовий колектив або особу, за їх згодою, покладено обов'язок по нагляду за умовно засудженим і проведенню з ним виховної роботи.
В резолютивній частині виправдувального вироку зазначається прізвище, ім'я та по батькові виправданого; вказується, що підсудний в пред'явленому обвинуваченні визнаний невинним і по суду виправданим; вказується про скасування запобіжного заходу, про скасування заходів до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, про речові докази, судові витрати і про порядок та строк оскарження вироку.
( Стаття 335 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 30.09.62, N 117-08 від 30.08.71, N 6834-10 від 16.04.84 )