У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання:
1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;
3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу;
4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;
5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або попереднього слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.
За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.
( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 986-08 від 30.08.72, Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
( Статтю 238 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
( Статтю 239 виключено на підставі Закону N 2533-III
( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )