Скарга на санкцію прокурора на арешт розглядається суддею одноособово. Одержавши скаргу, суддя витребує матеріали, на підставі яких дано санкцію на арешт, і знайомиться з ними.
Прокурор, дії якого оскаржуються, зобов'язаний надіслати витребувані суддею матеріали справи не пізніше наступного дня після надходження такої вимоги.
Скарга призначається до розгляду в триденний строк з моменту одержання матеріалів, на підставі яких дано санкцію на арешт. В разі необхідності в судовому засіданні заслуховуються пояснення заарештованого, його захисника, законного представника.
Про час розгляду скарги суддя повідомляє прокурора, який вправі взяти участь у розгляді скарги і висловити свої доводи.
Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при дачі санкції на арешт виконані вимоги статтей 148, 150, 155, 156 і 157 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) скасовує санкцію на арешт.
В разі скасування суддею рішення про арешт заарештований підлягає негайному звільненню з-під варти, а особа, у провадженні якої знаходиться справа, зобов'язана протягом доби з моменту одержання постанови судді вирішити питання про обрання іншого запобіжного заходу.
Постанова судді надсилається особі, у провадженні якої знаходиться справа, прокуророві, який дав санкцію на арешт, особі, яка подавала скаргу, а також адміністрації місця попереднього ув'язнення.
Постанова судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає. ( Кодекс доповнено статтею 236-4 згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1833-III ( 1833-14 ) від 22.06.2000 )