Ст. 12. - Регулююче законодавство та юрисдикція

Чинна редакція від 19.06.1996

Ця Угода регулюється i тлумачиться відповідно до англійського законодавства.

Сторони зобов'язуються подавати на розгляд, згідно із статтею 181 Договору про створення Європейського Співтовариства ("Договір ЄС"), будь-яке спірне питання, що може виникнути стосовно чинності, тлумачення або виконання цієї Угоди, до виключної юрисдикції або арбітражу Суду Європейських Співтовариств ("СЄС") або, у випадку, коли Сторона підлягає під дію Статті 3 (1) (с) Рішення Ради (88/591/ECSC/EEC/Euratom), що доповнює Статтю 1 Рішення Ради (93/350/Euratom/ECSC/EEC) або будь-якої наступної поправки, - до виключної юрисдикції та арбітражу Суду Першої Інстанції Європейських Співтовариств ("СПІ") з правом апеляції до Суду ЄС, як передбачено в Статті 168А Договору ЄС.

Рішення Суду ЄС i Суду Першої Інстанції ЄС, залежно від випадку, мають обов'язкову силу та є обов'язковими для виконання сторонами, за винятком випадку, коли за апеляцією СПІ Суд ЄС, як тимчасовий захід, призупиняє частково або у повному обсязі дію рішення СПІ, а у справах, що стосуються Європейського Співтовариства, - без шкоди для Протоколу про привілеї та імунітети Європейських Співтовариств.

Кредитор може виконувати будь-яке рішення, прийняте СЕС або СПІ, як зазначено тут, або застосовувати інші права по відношенню до Позичальника в судах України.

Україна цим зобов'язується беззастережно та безумовно (1) відмовитись від будь-якого імунітету, на який вона має або може мати право, від юрисдикції або від судово-виконавчих дій у зв'язку з будь-якими судово-процесуальними діями в СЄС, СПІ або в судах України, які мають відношення до цієї Угоди, а також (2) старанно та сумлінно виконувати будь-яке рішення суду, ухвалене внаслідок будь-якого судочинства, здійсненого по відношенню до умов цієї Угоди.