1. Ця Конвенція повинна бути ратифікована державами, що її підписали. Документи про ратифікацію повинні бути надіслані депозитарієві, який повинен повідомити всім державам, що підписали цю Конвенцію.
2. Ця Конвенція набирає чинності через чотири місяці після подання четвертого документу про ратифікацію. Для будь-якої іншої держави, що підписала Конвенцію, і подала документи про ратифікацію пізніше, ця Конвенція набирає чинності через два місяці після дати подання, але не раніше, ніж закінчиться зазначений вище чотиримісячний строк.
На засвідчення цього Сторони, що підписалися нижче, уповноважені на це законним чином, підписали цю Конвенцію.
Учинено у Відні 15 листопада 1972 року, в одному примірнику англійською та французькою мовами, обидва тексти автентичні й мають однакову силу та повинні зберігатися урядом Швеції, який повинен розіслати засвідчені копії всім іншим державам, що підписали та приєдналися до Конвенції.
Додаток I
Визначення та технічні вимоги
1. Визначення
У рамках цієї Конвенції застосовуються такі визначення:
1.1. Дорогоцінні метали
Дорогоцінні метали - платина, золото, (паладій)(*) та срібло.
Платина є найбільш цінним металом, за ним слідують золото, (паладій)(*) та срібло.
---------------
(*) Застосовується лише після набрання чинності змінами до додатка II до Конвенції.
1.2. Сплав дорогоцінного металу
Сплав дорогоцінного металу - твердий розчин, що містить принаймні один дорогоцінний метал.
1.3. Виріб з дорогоцінного металу
Виробом з дорогоцінного металу є будь-яка одиниця ювелірного виробу, виробу із золота, виробу зі срібла або годинниковий виріб чи будь-який інший об'єкт, виготовлений повністю або частково з дорогоцінних металів або їхніх сплавів.
1.4. Проба
Проба - вміст названих дорогоцінних металів, виміряний числом частин металу в тисячі частин сплаву.
1.5. Стандарт проби
Стандарт проби - мінімальний вміст названих дорогоцінних металів, виміряний числом частин металу в тисячі частин сплаву.
1.6. Шар (покриття) дорогоцінного металу
Шар або покриття дорогоцінного металу - шар дорогоцінного металу або сплаву дорогоцінного металу, накладений на весь або на частину виробу з дорогоцінного металу, наприклад, у результаті хімічного, електрохімічного, механічного або фізичного процесу.
1.7. Кольорові метали
Кольорові метали - усі метали за винятком платини, золота, (паладію)(**) та срібла.
----------------
(*) Застосовується лише після набрання чинності змінами до додатка II до Конвенції.
2. Технічні вимоги
2.1. Конвенція не поширюється на:
a) вироби, виготовлені зі сплавів, проба яких є меншою, ніж 850 Й для платини, 375 Й для золота, (500 Й для паладію)(*) та 800 Й для срібла;
----------------
(*) Див пункт 2 статті 1 цієї Конвенції.
b) будь-який виріб, призначений до використання для медичних, стоматологічних, ветеринарних, наукових або технічних цілей;
c) законні платіжні кошти;
d) частини напівфабрикатів і незавершені напівфабрикати (наприклад, металеві деталі або поверхневе покриття);
e) сировинні матеріали, наприклад, бруски, платівки, дріт і трубки;
f) вироби з кольорових металів, покриті дорогоцінним металом;
g) будь-який інший об'єкт за рішенням Постійного комітету.
Вироби, зазначені в наведених вище підпунктах "a"-"g", не можуть відповідно бути клеймованими Загальним клеймом контролю.
2.2. Стандарти проби, що використовуються в рамках Конвенції(*)
для платини: 999, 950, 900, 850
для золота: 999, 916,750, 585, 375
(для паладію: 999, 950, 500)(*)
для срібла: 999, 925, 830, 800
---------------
(*) Застосовується лише після набрання чинності змінами до додатка II до Конвенції.
2.2.1. Постійним комітетом можуть бути прийняті інші стандарти проби залежно від міжнародних досягнень.
2.3. Допуск
2.3.1. Негативний допуск проби стосовно зазначеного на виробі стандарту проби не допускається.
2.3.2. Постійним комітетом установлюються окремі правила спеціальних методів виробництва.
2.4. Використання припою
2.4.1. Припій може використовуватися лише з метою з'єднання деталей. Стандарт проби припою повинен, у принципі, бути таким самим, як і стандарт проби виробу.
2.4.2. Практичні винятки із цього принципу та інші методи з'єднання визначаються Постійним комітетом.
2.5. Використання деталей з кольорових металів
2.5.1. Використання деталей з кольорових металів у виробах з дорогоцінних металів забороняється, за винятком таких випадків:
a) коли рухомі частини механічних олівців, наручних та настінних годинників, унутрішніх механізмів освітлювальних приладів та подібних механізмів, де використання дорогоцінних металів є недоцільним з технічних міркувань;
b) коли леза ножів та аналогічні деталі відкривачів пляшок, штопорів та інших виробів, де використання дорогоцінних металів є недоцільним з технічних міркувань;
c) пружини;
d) дріт для з'єднання срібних кілець;
e) шпильки срібних брошок.
Інші винятки встановлюються Постійним комітетом.
2.5.2. Правила з'єднання деталей з кольорових металів, дозволених до використання пунктом 2.5.1, з деталями з дорогоцінних металів установлюються Постійним комітетом.
2.5.3. На деталях з кольорових металів там, де це можливо, потрібно вибивати чи гравіювати слово "METAL" або специфічне позначення металу; там, де це неможливо, зазначені деталі повинні чітко відрізнятися від дорогоцінного металу за кольором. Ці вимоги не застосовуються до рухомих деталей механізмів наручних або настінних годинників. Кольорові метали не повинні використовуватися з метою посилення конструкції, збільшення ваги або наповнення.
2.6. Використання неметалевих матеріалів
Використання неметалевих матеріалів дозволяється за умови, що вони чітко відмінні від дорогоцінного металу, не мають покриття або не фарбовані для набуття схожості з дорогоцінними металами, а також якщо видні межі їхнього поширення. Постійному комітетові надається право встановлювати подальші деталі.
2.7. Покриття на виробах із дорогоцінних металів
Покриття з дорогоцінних металів повинні мати принаймні таку саму пробу, як і сам виріб чи більш дорогоцінний метал.
2.7.1. Постійний комітет визначає перелік дозволених покриттів.
Додаток II
Контроль уповноваженої(-их) пробірної(-их) служби (служб)
1. Загальні положення
Уповноважена(-і) пробірна(-і) служба(-и) (далі - пробірна служба) повинна(-ні) визначити, чи подані на клеймування Загальним клеймом контролю вироби з дорогоцінних металів відповідають умовам додатка I до Конвенції.
1.1. Якщо пробірною службою буде встановлено, що виріб укомплектований усіма своїми металевими частинами та якщо він відповідає умовам додатка I до цієї Конвенції, пробірна служба повинна, на вимогу, клеймувати виріб власним клеймом пробірної служби та Загальним клеймом контролю. У випадках, коли накладено Загальне клеймо контролю, пробірна служба повинна перш, ніж виріб вийде за її межі, переконатися, що виріб клеймовано повністю відповідно до вимог наступного пункту.
2. Методи аналізу
Пробірна служба під час випробування виробів з дорогоцінних металів повинна використовувати будь-який із санкціонованих методів аналізу, перерахованих в додатку I. Постійний комітет має право змінити цей перелік відповідно до подальших досягнень. Для оцінки однорідності партії можуть бути використані інші методи випробувань.
3. Відбір проб
Кількість виробів, відібраних від партії, й кількість проб, відібраних від цих виробів для випробування та аналізу, повинна бути достатньою для визначення однорідності партії й упевнення, що всі частини всіх виробів, проконтрольованих у партії, відповідають установленому стандартові проби. Правила відбору проб установлюються Постійним комітетом.
4. Клеймування
На вироби, що відповідають критеріям додатка I, необхідно нанести принаймні такі клейма:
a) зареєстроване клеймо відповідності, що відповідає описові в пункті 4.2;
b) клеймо пробірної служби;
c) Загальне клеймо контролю, що відповідає описові в пункті 4.3, а також
d) відповідне клеймо проби, вираженої арабськими цифрами.
Клейма "b" та "c" повинні клеймуватися на виробі пробірною службою.
Клейма "a" та "d" можуть накладатися на виріб методом штампування, відливання або гравіювання.
Там, де можливо, усі клейма повинні розміщуватися в безпосередній близькості одне до одного.
Інші клейма, які не можуть бути сплутаними із зазначеними вище клеймами, дозволяється використовувати як додаткові клейма.
4.1. Постійний комітет може приймати рішення про інші методи клеймування виробів.
4.2. Клеймо відповідності, зазначене в підпункті "a" пункту 4, повинно бути зареєстрованим в офіційному реєстрі держави - учасниці Конвенції та (або) в одній з її пробірних служб, на території якої випробовується цей виріб.
4.3. Загальне клеймо контролю повинно складатися з випуклого зображення ваг разом із вираженим арабськими цифрами числом, що зазначає стандарт проби виробу в частках на тисячу на хвилястому фоні, оточених щитом, який зазначає характер дорогоцінного металу таким чином:
( 998_a397 )
---------------
(*) Повинно застосовуватися лише після набрання чинності змінами до статті 2 Конвенції.
4.3.1. Можуть бути представлені всі стандарти проби, зареєстровані Постійним комітетом.
4.3.2. Усі схвалені розміри Загального клейма контролю перераховані в доповненні 2. Цей перелік може бути змінений Постійним комітетом.
4.4. Вироби, що складаються більше, ніж з одного сплаву одного й того самого дорогоцінного металу. Якщо виріб складається з різних сплавів одного й того самого дорогоцінного металу, накладені клеймо проби та Загальне клеймо контролю повинні відповідати найнижчій пробі, присутній у виробі. Винятки можуть установлюватися Постійним комітетом.
4.5. Вироби, що складаються із частин.
Якщо виріб складається із частин, легко роз'ємних або з'єднаних шарнірним способом, зазначені вище клейма повинні накладатися на головну частину виробу. Там, де це можливо, Загальне клеймо контролю повинно накладатися також на менші частини.
4.6. Вироби, що складаються зі сплавів різних дорогоцінних металів.
4.6.1. Якщо виріб складається зі сплавів різних дорогоцінних металів та якщо колір і межі кожного сплаву чітко видимі, клейма, зазначені в підпунктах "a", "b", "c" та "d" пункту 4, повинні накладатися на сплав одного з дорогоцінних металів, а Загальне клеймо - на інший(-і).
4.6.2. Якщо виріб складається зі сплавів різних дорогоцінних металів та якщо колір і межі кожного зі сплавів не видимі, клейма, зазначені в підпунктах "a", "b", "c" та "d" пункту 4, повинні накладатися на найменш дорогоцінний метал. Загальне клеймо контролю, що стосується більш дорогоцінних металів, наноситися не може.
4.6.3. Винятки із зазначених вище правил, обґрунтовані технічними причинами, визначаються Постійним комітетом.
Доповнення I
Методи аналізу та інші методи випробування
Випробування виробів з дорогоцінних металів, наданих для клеймування Загальним клеймом контролю, складаються з двох етапів:
1. оцінки однорідності партії й
2. визначення проби сплаву.
1. Гомогенність партії може бути визначена одним з таких методів випробування:
a) випробування на пробірному камені;
b) випробування методом рентгенівської спектроскопії, а також
c) аналізу залишків матеріалу, зібраних від декількох предметів, відібраних від партії.
2. Проба вмісту дорогоцінного металу визначається одним з таких санкціонованих методів аналізу:
Платина: Гравіметричним методом після осадження гексахлорплатинату діамонію (документ EN 31210/ISO 11210:1995) Гравіметричним методом шляхом відновлення із хлоридом ртуті (документ EN 31489/ISO 11489:1995) Спектрометричним методом (розчин з індукційно зв'язаною плазмою) (документ pr EN 31494/ISO/DIS 11494) Атомним абсорбуванням (документ ISO/WD 11492)
Золото: Методом купеляції (документ EN 31426/ISO 11426:1997) Спектрометричним методом (розчин з індукційно зв'язаною плазмою) (документ ISO/WD 11493)
(Паладій: Гравіметричним визначенням з діметилгліоксимом (документ EN 31490/ISO 11490:1995) Спектрометричним методом (розчин з індукційно зв'язаною плазмою) (документ EN 31495/ISO/DIS 11495))(*)
Срібло: Волюмометричним (потенціометричним) методом з використанням бромиду калію (документ EN 31427/ISO 11427:1993(**)) Волюмометричним (потенціометричним) методом з використанням хлориду натрію або хлориду калію (документ ISO 13756:1997)
---------------
(*) Повинно застосовуватися лише після набрання чинності змінами до статті 2 Конвенції.
(**) Змінений технічним виправленням 1:1994: "Пункт 4.2: Бромід калію, розчин, c(KBr) = 0,1 моль/л"
Доповнення II
Розміри Загальних клейм контролю
Розміри (висота) Загального клейма контролю дорівнюють:
для платини: не менше, ніж 0,75 мм
для золота: - 1,5 мм
- 1,0 мм
- 0,75 мм
- 0,5 мм
(для не менше, ніж 0,75 мм)(*)
паладію:
для срібла: - 4,0 мм
- 2,0 мм
- 1,5 мм
- 1,0 мм
- 0,75 мм
---------------
(*) Повинно застосовуватися лише після набрання чинності змінами до статті 2 Конвенції.