Ст. 31

Чинна редакція від 15.12.1992

Глава IV. АРБІТРАЖ

Арбітражне рішення

1. У рішенні Арбітражного трибуналу мають наводитися роздуми, на яких воно засновано. Якщо рішення, у цілому або частково не виражає одностайної думки членів Трибуналу, то будь-який член Арбітражного трибуналу має право представити свою особливу думку або заявити про незгоду.

2. З урахуванням пункту 4 Статті 29 рішення Трибуналу обов'язкове тільки для сторін у спорі і щодо справи, якої воно стосується.

3. Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Разом із тим сторони в спорі або одна зі сторін можуть звернутися в Трибунал із проханням дати тлумачення свого рішення в тому, що стосується його змісту або сфери застосування. Якщо сторони в суперечці не домовляться про інше, таке прохання подається не пізніше, ніж через шість місяців після повідомлення рішення. Після одержання зауважень сторін у суперечці Трибунал у найкоротші можливі терміни дає своє тлумачення.

4. Прохання про перегляд рішення може бути подане лише на підставі знову виявлених обставин, що за своїм характером можуть вплинути на результат справи і що при винесенні рішення не були відомі ні Трибуналові, ні стороні або сторонам у суперечці, яка вимагає перегляду. Прохання про перегляд повинне бути представлене не пізніше ніж через шість місяців після з'ясування нових обставин. Після закінчення десяти років з дати ухвалення рішення ніякі прохання про перегляд подаватися не можуть.

5. В міру можливості розгляд прохання про тлумачення або про перегляд рішення повинні здійснюватися тим Трибуналом, що виніс це рішення. Якщо Президія вважає це неможливим, то створюється новий Трибунал відповідно до положень Статті 28.