1. Володілець викраденої культурної цінності повинен здійснити її реституцію.
2. Для цілей цієї Конвенції культурна цінність, яку було знайдено в результаті незаконних розкопок або в результаті законних розкопок, але яка незаконно утримується, вважається викраденою, якщо це відповідає законодавству держави, в якій проводились ці розкопки.
3. Будь-яке звернення щодо реституції повинно бути подане протягом трьох років з моменту, коли заявнику стали відомі місцезнаходження культурної цінності і особа володільця, і у будь-якому разі, протягом п’ятдесяти років з моменту викрадення.
4. Однак, позов про реституції культурної цінності, що є невід’ємною частиною визначеної пам’ятки або визначеного археологічного об’єкту, або належить до публічної колекції, не підлягає жодному строку давності, окрім строку у три роки з моменту, коли заявнику стали відомі місцезнаходження культурної цінності і особа володільця.
5. Незважаючи на положення попереднього параграфа, будь-яка Договірна Держава може зробити заяву про те, що пред’явлення позову підлягає строку давності у 75 років або більш тривалому строку, який передбачено її законодавством. Такому ж строку підлягає позов, поданий в іншій Договірній Державі щодо реституції культурної цінності, вилученої з пам’ятки, археологічного об’єкта або публічної колекції, розташованих на території Договірної Держави, яка робить таку заяву.
6. Заява, передбачена у попередньому параграфі, повинна бути зроблена під час підписання, ратифікації, прийняття, затвердження чи приєднання.
7. Для цілей цієї Конвенції "публічною колекцією" вважається будь-яка сукупність каталогізованих або іншим чином визначених культурних цінностей, що є власністю:
a) Договірної Держави;
b) обласної або місцевої територіальної громади Договірної Держави;
c) релігійного закладу, розташованого в Договірній Державі; або
d) закладу, створеного передусім для культурних, освітніх або наукових цілей на території Договірної Держави і визнаного у цій державі таким, що слугує суспільним інтересам.
8. Крім цього, позов про реституцію сакральної або такої, що має важливе колективне значення, культурної цінності, яка належить та використовується корінною чи племінною громадою в Договірній Державі під час традиційних або ритуальних обрядів цієї громади, підлягає строку давності, що застосовується до публічних колекцій.