а) Згідно з статтею 3 цієї Конвенції, кожна договірна держава може заявити в момент ратифікації або свого приєднання до неї, що ця Конвенція дійсна для тієї чи іншої території або групи територій, за міжнародні відносини яких вона несе відповідальність.
b) Ця Конвенція може у будь-який час бути застосована до території або групи територій після нотифікації у письмовій формі Урядові Сполучених Штатів Америки і набере чинності для даної території в день одержання нотифікації цим Урядом, який повідомить усі держави, які підписали Конвенцію або приєдналися до неї.
с) Об'єднані Нації зможуть застосувати цю Конвенцію до будь-якої території або групи територій, що перебувають під опікою, управління якими лежить на їх обов'язку. Уряд Сполучених Штатів Америки повідомить про це всі держави, які підписали Конвенцію або приєдналися до неї.
Частина XX
Ця Конвенція набере чинності через 30 днів після здачі на зберігання 30-го документа про ратифікацію або про приєднання. Ця Конвенція набере чинності для кожної держави, яка ратифікувала її або приєдналась до неї, через 30 днів після передачі на зберігання 30-го документа про ратифікацію або про приєднання.
Ця Конвенція буде мати дату, коли вона буде відкрита для підписання протягом 120 днів.
На посвідчення чого ніжчепідписані, уповноважені своїми Урядами, підписали цю Конвенцію.
Складена у Вашінгтоні 11 жовтня 1947 року англійською і французькою мовами, обидва тексти вважаються однаково автентичними, оригінал яких буде переданий в архіви Уряду сполучених Штатів Америки, який надішле засвідчені копії всім країнам, що підписали Конвенцію або приєднались до неї. (Підписи) Додаток I
Держави, представлені на конференції директорів Міжнародної Метеорологічної Організації у Вашінгтоні
22 вересня 1947 року
Аргентіна, Австралія, Бельгія, Бірма, Бразілія, Канада, Чілі, Китай, Колумбія, Куба, Данія, Єгипет, Еквадор, Сполучені Штати Америки, Фінляндія, Франція, Греція, Гватемала, Угорщина, Індія, Ірландія, Ісландія, Італія, Мексіка, Норвегія, Нова Зеландія, Пакистан, Парагвай, Нідерланди, Філіппіни, Польща, Португалія, Домініканська Республіка, Румунія, З'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Сіам, Швеція, Швейцарія, Чехословаччина, Туреччина, СРСР, Південно-Африканський Союз, Уругвай, Венесуела, Югославія,
Додаток II
Території або групи територій, що мають свої власні метеорологічні служби,
представлені на Конференції Директорів Міжнародної Метеорологічної Організації, скликаної державами, які несуть відповідальність за їх міжнародні відносини, у Вашінгтоні 22 вересня 1947 р.
Французька Екваторіальна Африка, Британська Західна Африка, Французька Західна Африка, Португальська Західна Африка, Британська Східна Африка, Португальська Східна Африка, Бермудські острови, Камерун, Цейлон, Бельгійське Конго, Кюрасао, Французькі колонії в Океанії, Британська Гвіана, Гонконг, Острів Маврікій, Острови Зеленого Мису, Нідерландська Індія, Індокитай, Ямайка, Мадагаскар, Малайя, Марокко (крім іспанської зони), Нова Каледонія, Палестіна, Родезія, Французьке Сомалі, Англо-Єгипетський Судан, Сурінам, Французьке Того, Туніс.
В 1878 р. в Утрехті (Голландія) була створена Міжнародна метеорологічна організація (ММО). Статут цієї організації визначав угоди між директорами метеорологічних служб різних країн, а не між державами. На скликаній в 1947 р. у Вашінгтоні конференції директорів метеорологічних служб була розроблена Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації, що набрала чинності 23 березня 195О р. після депонування тридцятої ратифікаційної грамоти.
Створена замість ММО нова організація оформилась остаточно у березні-квітні 1951 р. на першому Всесвітньому метеорологічному конгресі. Рішенням конгресу функції ММО передані ВМО. Місце перебування Всесвітньої метеорологічної організації - Женева.
Українська РСР приєдналась до Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації 12 квітня 1948 р. і стала її членом.
На 1 січня 1957 р. членами організації були такі 69 держав і 26 територій:
Австралія, Австрія*, Англія, Аргентіна, Афганістан*, Бельгія, Білоруська РСР, Бірма, Болгарія*, Болівія*, Бразілія, Венесуела*, В'єтнам*, Гаїті*, Гана*, Гватемала, Греція, Данія, Домініканська Республіка, Еквадор, Ефіопія*, Єгипет, Ізраїль*, Індія, Індонезія*, Іорданія*, Ірак*, Ірландія, Ісландія, Іспанія*, Італія, Камбоджа*, Канада, Китай, Корейська Республіка*, Куба, Лаос, Ліван, Лівія, Люксембург*, Марокко*, Мексіка, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Парагвай, Перу*, Південно-Африканський Союз, Польща, Португалія, Румунія*, Сальвадор*, Сірія*, США, СРСР*, Судан*, Таїланд, Туніс*, Туреччина, Українська РСР*, Уругвай, Федеративна Республіка Німеччини, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Цейлон, Чехословаччина, Чілі, Швейцарія, Югославія, Японія*, Бельгійське Конго, Бермуди, Британська Східна Африка та острови Індійського океану, Британська Західна Африка, Британські Караїбські території, Британська Малайя і Борнео, Гонконг, Іспанське Марокко, Іспанська територія Гвінея, Мадагаскар, Нідерландська Нова Гвінея, Нідерландські острови (Антільські), Нова Каледонія, Португальська Західна Африка, Сурінам, Туніс, Федерація Родезії і Ньянсаленда, Французька Західна Африка, Французька Океанія, Французька Екваторіальна Африка, Французький Камерун, Французьке Сомалі, Французьке Того.
-----------------------
* Держави, які приєднались
"Українська РСР у міжнародних відносинах", Видавництво АН УРСР, 1959р.