Повідомлення — ст. 81 Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція)

Повідомлення

Генеральний секретар Ради Європи повідомляє державам - членам Ради Європи, державам, які не є членами Ради Європи, але брали участь у її розробці, будь-якій державі, яка підписала цю Конвенцію, будь-якій Стороні, Європейському Союзу, будь-якій державі, якій запропоновано приєднатися до цієї Конвенції про:

a) будь-яке підписання;

b) передачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, затвердження чи приєднання;

c) будь-яку дату набрання чинності цією Конвенцією згідно зі статтями 75 та 76;

d) будь-яку поправку, прийняту згідно зі статтею 72, і дату набрання чинності такою поправкою;

e) будь-яке застереження та відкликання застереження, зроблені відповідно до статті 78;

f) будь-яку денонсацію Конвенції, зроблену відповідно до положень статті 80;

g) будь-яку іншу дію, повідомлення або інформацію, що стосуються цієї Конвенції;

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на це вповноважені, підписали цю Конвенцію.

Учинено в м. Стамбул 11 травня 2011 року англійською та французькою мовами, при цьому обидва тексти є рівноавтентичними, в одному примірнику, який передається на зберігання в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії кожній державі - члену Ради Європи, державам, які не є членами Ради Європи, але брали участь у розробці цієї Конвенції, Європейському Союзу та будь-якій державі, якій запропоновано приєднатися до цієї Конвенції.

Додаток 1

Привілеї та імунітети (стаття 66)

1. Цей додаток застосовується до членів ГРЕВІО, зазначених у статті 66 Конвенції, а також до інших членів делегацій, які відвідують країну. Для цілей цього додатка термін «інші члени делегацій, які відвідують країну» охоплює незалежних національних експертів і спеціалістів, зазначених у пункті 9 статті 68 Конвенції, працівників Ради Європи та перекладачів, найнятих Радою Європи для супроводження ГРЕВІО під час її візитів до країн.

2. Члени ГРЕВІО та інші члени делегацій, які відвідують країну, під час виконання своїх функцій, пов’язаних з підготовкою та проведенням візитів до країн, а також подальших заходів, і подорожуванням у зв’язку із цими функціями, користуються такими привілеями та імунітетами:

a) імунітет від особистого арешту або затримання та конфіскації їхнього особистого багажу, імунітет від юридичного процесу будь-якого виду стосовно слів, висловлених або написаних, та всіх дій, учинених ними в їхній офіційній якості;

b) звільнення від будь-яких обмежень стосовно їхньої свободи пересування під час виїзду з їхньої країни проживання та повернення до неї, під час в’їзду до країни, у якій вони виконують свої функції, та виїзду з неї, а також від реєстрації як іноземця в країні, яку вони відвідують або через яку проїжджають під час виконання своїх функцій.

3. У ході подорожей, здійснюваних під час виконання своїх функцій, членам ГРЕВІО та іншим членам делегацій, які відвідують країну, у питанні митного та валютного контролю надаються такі самі можливості, які надаються представникам іноземних урядів під час тимчасового виконання ними своїх офіційних обов’язків.

4. Документи, пов’язані з оцінкою виконання Конвенції, що перевозяться членами ГРЕВІО та іншими членами делегацій, які відвідують країну, є недоторканими настільки, наскільки стосуються діяльності ГРЕВІО. Жодної затримки або цензури не застосовується до офіційної кореспонденції ГРЕВІО або до офіційних повідомлень членів ГРЕВІО та інших членів делегацій, які відвідують країну.

5. Для забезпечення членів ГРЕВІО та інших членів делегацій, які відвідують країну, повною свободою висловлювань та повною незалежністю під час виконання їхніх обов’язків імунітет від юридичного процесу стосовно слів, висловлених або написаних, та всіх дій, учинених ними під час виконання їхніх обов’язків, продовжує надаватися, незалежно від того, що відповідні особи більше не виконують таких обов’язків.

6. Привілеї та імунітети надаються особам, зазначеним у пункті 1 цього додатка, для забезпечення незалежного виконання їхніх функцій в інтересах ГРЕВІО, а не для їхньої особистої вигоди. Відмова від імунітету осіб, зазначених у пункті 1 цього додатка, здійснюється Генеральним секретарем Ради Європи в будь-якому випадку, коли, на його думку, імунітет перешкоджав би здійсненню правосуддя та коли від нього можна відмовитися без шкоди інтересам ГРЕВІО.

Офіційний переклад

Застереження та заяви держав до Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами

Андорра

Застереження, що міститься в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 22 квітня 2014 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції, Андорра залишає за собою право не застосовувати положення, викладені в пункті 2 статті 30 Конвенції.

Повідомлення про поновлення застережень та заява, що містяться у листі

Постійного представництва Андорри від 29 січня 2020 року у повідомленні Міністерства закордонних справ Андорри від 9 січня 2020 р., зареєстрованому в Генеральному секретаріаті 29 січня 2020 р.

Князівство Андорри вирішило поновити новий п’ятирічний період відповідно до п. 1. ст. 79 Конвенції з наступними застереженнями:

«Відповідно до п. 2 ст. 78 Конвенції, Андорра залишає за собою право не застосовувати положення, визначені в п. 2 ст. 30 Конвенції.»

Відповідно до пункту 3 статті 79 (Якщо Сторона робить застереження відповідно до пунктів 2 і 3 статті 78, вона надає до свого поновлення застережень або на запит пояснення GREVIO на підставах, що виправдовують його продовження), Уряд Андорри бажає повідомити, що у випадках, коли шкода не покривається іншими механізмами, Андорра розглядає, що прийняття додаткової відповідальності, та таким чином, надання компенсації тим, хто зазнав серйозних тілесних ушкоджень або шкоди здоров’ю, створить упереджене ставлення щодо жертв, що потерпіли від інших злочинів. Більше того, ця додаткова відповідальність ще не врегульована внутрішнім законодавством.

Це питання обговорювалось на засіданні Генеральної Ради (Парламенті) 12 грудня 2019 року з ініціативи члена парламенту пані Джудіт Салазар Альварес, яка висловилася проти відновлення цього застереження. Як результат, Палата надала підтримку цьому застереженню із зобов’язанням внести необхідні законодавчі зміни, щоб мати змогу якомога швидше відкликати застереження до пункту 2 статті 30 Конвенції. Відповідно, Уряд Андорри вирішив розпочати вивчення законів, які з цією метою потребують змін.

Більше того, національне законодавство вже передбачає комплексну систему захисту, яка включає, серед іншого, соціальну, медичну, психологічну та правову допомогу потерпілим.

Вірменія

Застереження, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Вірменії, переданій заступнику Генерального секретаря під час підписання документа 18 січня 2018 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Республіка Вірменія залишає за собою право не застосовувати положення Конвенції викладені в:

- пункт 2 статті 30;

- пункт 1 статті 55 стосовно статті 35 щодо незначних правопорушень;

- стаття 58 стосовно статті 37;

- стаття 59.

Австрія

Заперечення, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Австрії від 11 квітня 2016 р., зареєстрованій у Генеральному секретаріаті 13 квітня 2016 р.

Уряд Австрії розглянув заяву, зроблену Республікою Польща під час ратифікації Конвенції Ради Європи Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, вчиненої в м. Стамбул 11 травня 2011 року про те, що Республіка Польща буде застосовувати Конвенцію відповідно до принципів і положень Конституції Республіки Польща.

Австрія вважає, що така заява в цілому є застереженням. Відповідно до статті 78 Конвенції застереження дозволяються лише щодо обмеженої та визначеної кількості статей. Австрія також вважає, що, посилаючись на принципи та положення своєї Конституції, Польща зробила застереження загального та невизначеного обсягу, яке чітко не визначає для інших Держав-учасниць Конвенції якою мірою держава, що зробила таку заяву, прийняла зобов'язання щодо Конвенції.

Тому Австрія вважає це застереження також несумісним із предметом та метою Конвенції та не схвалює його.

Це заперечення не виключає набрання чинності Конвенцією між Австрійською Республікою та Республікою Польща.

Бельгія

Декларація, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Бельгії від 20 квітня 2016 р., зареєстрованій у Генеральному секретаріаті 25 квітня 2016 р.

Королівство Бельгія заявляє, що офіційним органом, визначеним статтею 10 Конвенції, є Інститут рівності жінок і чоловіків, Брюссель, Бельгія.

Хорватія

Застереження та декларація, що містяться в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 12 червня 2018 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції, Республіка Хорватія залишає за собою право застосовувати положення, викладені у пункті 2 статті 30, лише стосовно потерпілих, які реалізують право на компенсацію відповідно до вимог національного законодавства, що регулює питання виплати компенсації жертвам від правопорушень.

Тлумачення Заяви

Республіка Хорватія вважає, що метою Конвенції є захист жінок від усіх форм насильства, а також запобігання, переслідування та ліквідація насильства проти жінок та домашнього насильства.

Республіка Хорватія вважає, що положення Конвенції не включають ні зобов’язання щодо впровадження гендерної ідеології в хорватську правову та освітню систему, ні зобов’язання модифікувати конституційне визначення шлюбу.

Республіка Хорватія вважає, що Конвенція відповідає положенням Конституції Республіки Хорватія, зокрема положенням про захист прав людини та основних свобод, і застосовуватиме Конвенцію з урахуванням вищезазначених положень, принципів та цінностей конституційного ладу Республіки Хорватія.

Кіпр

Застереження, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Кіпру від 15 червня 2015 р., зданій на зберігання під час підписання документа 16 червня 2015 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Республіка Кіпр залишає за собою право не застосовувати положення, викладені у:

a) пункті 2 статті 30;

b) пунктах 1 «e», 3 та 4 статті 44;

c) статті 59.

Застереження, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Кіпру, зданій на зберігання разом з ратифікаційною грамотою 10 листопада 2017 р.

a) пункті 2 статті 30;

b) пунктах 1 «e», 3 та 4 статті 44;

c) статті 59.

Чеська Республіка

Застереження, що міститься в повідомленні про підписання, переданих заступнику Генерального секретаря 2 травня 2016 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Чеська Республіка залишає за собою право не застосовувати положення, викладені в пункті 1 «e» статті 44 Конвенції.

Данія

Застереження, що міститься в документі про затвердження, зданому на зберігання 23 квітня 2014 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Данія залишає за собою право не застосовувати положення, викладені у пункті 3 статті 44, стосовно статей 36, 37 та 39 Конвенції.

Відповідно до пункту 3 статті 78 Конвенції Данія залишає за собою право передбачати некримінальні санкції замість кримінальних санкцій за поведінку, зазначену у статті 34 Конвенції.

Відповідно до статті 77 Конвенції Данія заявляє, що до подальшого повідомлення Конвенція не застосовуватиметься до Гренландії та Фарерських островів.

Повідомлення про поновлення застережень, що містяться у повідомленні Міністерства юстиції Данії,

передані Постійним представництвом Данії та зареєстровані Генеральним секретаріатом 30 квітня 2019 р.

Відповідно до п. 2 статті 79 Конвенції Уряд Королівства Данії заявляє, що повністю підтримує застереження зроблені під час ратифікації Конвенції на п’ятирічний період в порядку пункту 1 статті 79 Конвенції.

Примітка Секретаріату:

Повідомлення зроблені під час ратифікації стосуються наступного:

«Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Данія залишає за собою право не застосовувати положення, викладені у пункті 3 статті 44, стосовно статей 36, 37 та 39 Конвенції.

Естонія

Декларація, що міститься в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 26 жовтня 2017 р.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції, Естонська Республіка заявляє, що координаційним органом, призначеним для імплементації Конвенції в Естонській Республіці, є Міністерство юстиції.

Фінляндія

Застереження, що містяться в повідомленні про схвалення, зданому на зберігання 17 квітня 2015 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Уряд Республіки Фінляндії заявляє, що Фінляндія залишає за собою право не застосовувати пункт 1 статті 55 за дрібний напад під час вчинення правопорушення проти особи, крім особи, про яку йдеться у підрозділі 1 розділу 16 глави 21 Кримінального кодексу Фінляндії.

Заперечення, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Фінляндії від 26 квітня 2016 р., зареєстрованій у Генеральному секретаріаті 29 квітня 2016 р.

Уряд Фінляндії ретельно вивчив зміст декларації, зробленої Республікою Польща щодо Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству, згідно з якою Республіка Польща застосовуватиме Конвенцію відповідно до принципів та положень Конституції Республіки Польща. Уряд Фінляндії зазначає, що ця декларація є застереженням, оскільки обмежує сферу застосування Конвенції. Така заява/застереження видається несумісною зі статтею 78 Конвенції, відповідно до якої жодне застереження не може бути зроблене щодо будь-якого положення Конвенції за обмеженою кількістю винятків, передбачених цією статтею.

Крім того, застереження, яке складається із загального посилання на національне законодавство без зазначення його змісту, чітко не визначає для інших Сторін Конвенції якою мірою Республіка Польща бере на себе зобов’язання щодо Конвенції, а тому може викликати сумнів щодо зобов’язання Республіки Польща для виконання своїх зобов’язань за Конвенцією. Таке застереження також підпорядковується загальному принципу тлумачення договору, згідно з яким сторона не може посилатися на положення свого національного законодавства як виправдання невиконання своїх договірних зобов'язань.

У його нинішньому формулюванні заява/застереження, зроблене Республікою Польща, видається несумісним як зі статтею 78, так і з предметом та метою Конвенції. Відповідно до статті 19 Віденської конвенції про право міжнародних договорів такі застереження не допускаються.

Отже, Уряд Фінляндії заперечує проти згаданої заяви/застереження, зробленої Республікою Польща. Це заперечення не виключає набрання чинності Конвенцією між Фінляндією та Республікою Польща. Таким чином, Конвенція набере чинності між двома державами, не користуючись цим застереженням від Республіки Польща.

Повідомлення про поновлення застережень, що містяться у вербальній ноті

Постійного представництва Фінляндії від 29 квітня 2020 р., передане та зареєстроване у Генеральному секретаріаті 29 квітня 2020 р.

Постійне представництво Ради Європи в Фінляндії має честь, відповідно до пункту 2 статті 79 Конвенції цією нотою повідомити Генеральний секретаріат, що Фінляндія повністю підтримує це застереження щодо пункт 2 статті 78 Конвенції.

Примітка Секретаріату. Застереження читайте так:

Франція

Застереження, що містяться в документі про затвердження, зданому на зберігання 4 липня 2014 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Франція заявляє, що застосовуватиме положення, викладені в пункті 1 «e», 3 та 4 статті 44 лише у конкретних випадках або умовах.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Франція заявляє, що застосовуватиме положення, передбачені статтею 58, до злочинів, встановлених відповідно до статей 37, 38 та 39, у всіх випадках, коли ці правопорушення кваліфікуються як злочини французьким законодавством та у конкретних випадках або умовах, коли ці правопорушення кваліфікуються як делікти згідно із французьким законодавством.

Декларація, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Франції від 12 серпня 2015 р., зареєстрованій в Генеральному секретаріаті 18 серпня 2015 р.

Компетентний орган стосовно статті 10 Конвенції: Генеральний соціальний директорат, Міністерство охорони здоров’я, соціальних справ та прав жінок.

Поновлення застережень, що містяться у вербальній ноті

Постійного представництва Франції від 30 липня 2019 р., зареєстрованій в Генеральному секретаріаті 31 липня 2019 р.

Відповідно до пункту 2 статті 79 Конвенції Уряд Франції заявляє, що повністю підтримує застереження, зроблені під час затвердження Конвенції 4 липня 2014, що діють на п'ятирічний період відповідно до п. 1 статті 79 Конвенції до того часу, поки правова ситуація, що призводить до їх формулювання, не зміниться таким чином, щоб скасувати це застереження.

Примітка Секретаріату: застереження читайте так:

«Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Франція заявляє, що застосовуватиме положення викладені в пункті 1 «e», 3 та 4 статті 44 лише у конкретних випадках або умовах.

Грузія

Застереження, що містяться в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 19 травня 2017 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Грузія залишає за собою право не застосовувати положення, викладені в пункті 2 статті 30 Конвенції.

Німеччина

Застереження, передане Державним секретарем закордонних справ Німеччини Генеральному секретарю Ради Європи під час підписання документа 11 травня 2011 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Федеративна Республіка Німеччина залишає за собою право не застосовувати положення, викладені в пунктах 2 та 3 статті 59 Конвенції.

Застереження, що міститься в листі Федерального міністра закордонних справ Німеччини, зданому на зберігання із ратифікаційною грамотою 12 жовтня 2017 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Федеративна Республіка Німеччина залишає за собою право встановлювати юрисдикцію за правопорушення, вчинені за кордоном особами, які постійно проживають на території Федеративної Республіки Німеччини (пункт 1 «e» статті 44) лише відповідно до умов, передбачених розділом 7 (2) № 2 Кримінального кодексу Німеччини.

Німецьке кримінальне законодавство не містить жодного положення, яке в повному обсязі реалізує пункт 1 «e» статті 44, тобто немає жодного положення, згідно з яким злочини, вчинені за кордоном іноземцями або особами без громадянства, які постійно проживають у Німеччині завжди є предметом та підпадають під юрисдикцію німецького кримінального права. Види справ, що мають значення на практиці, охоплюються розділом 7 (2) № 2 Кримінального кодексу Німеччини, згідно з яким німецьке кримінальне законодавство застосовується до злочинів, скоєних за кордоном, якщо злочинець на момент вчинення злочину був іноземцем або особою без громадянства та виявлений у Німеччині, і хоча Закон про екстрадицію дозволив би екстрадицію за таке правопорушення, екстрадиція не здійснюється. Однак, цілком можливо, що винятковий випадок може виникнути, коли такі передумови не виконуються.

Вказівки, що містяться у пунктах 1 та 2 статті 59, щодо статусу проживання потерпілих від домашнього насильства, в принципі передбачені розділом 31 (1) та (2) Німецького закону про проживання (AufenthG) . Наприклад, у другому реченні розділу 31 (2) зазначено, що подружжю, яке стало жертвою домашнього насильства, надається незалежне право проживання, навіть якщо передбачена вимога, тобто три роки законного подружнього проживання на федеральній території, не була виконана; за умови дотримання положень другого речення розділу 31 (2), дотримання цим подружжям вищевказаних вимог згідно із німецьким законодавством не здійснюється. При цьому законодавчий зміст пункту 2 статті 59 є неоднозначним. Відповідно до пункту 306 Пояснювального звіту згідно з Конвенцією для потерпілих, які опиняються в ситуаціях, коли їм загрожує репатріація, тому що розпочато провадження щодо репатріації їхнього подружжя чи партнера за насильство та жорстоке поводження, Сторони повинні вжити відповідних заходів, щоб забезпечити цим жертвам можливість добитися зупинення провадження у справі про вислання щодо себе та подати заяву на отримання статусу проживання з гуманітарних обставин. Однак німецьке законодавство розрізняє місце проживання за сімейними обставинами та гуманітарні обставини. Передумови та юридичні наслідки цих двох дозволів на проживання різняться. Зміст розділу 31 (2) стосується дозволів на проживання з сімейних обставин. Отже, Німеччина вважає, що в тлумаченні пункту 2 статті 59 існують невизначеності, і, крім того, вважає, що вони не можуть бути з’ясовані під час переговорів або у Пояснювальному звіті. Отже, відповідно до пункту 2 статті 59 Німеччина продовжує залишати за собою право не застосовувати пункт 2 статті 59, як це стверджувала Німеччина з моменту підписання Конвенції.

Відповідно до пункту 3 статті 59 Сторони видають поновлюваний дозвіл на проживання жертвам (потерпілим), перебування яких необхідне внаслідок їх особистої ситуації або з метою їх співпраці у розслідуванні або кримінальному провадженні. Друге речення розділу 60 «a» (2), Закону Німеччини про проживання передбачає, що депортація іноземця, який є жертвою кримінального правопорушення, зупиняється, якщо його тимчасова присутність потрібна для дачі показань у зв'язку з розслідуванням або розглядом справи, що стосуються кримінального правопорушення. Цього положення зазвичай достатньо для захисту під час забезпечення кримінального судочинства. Відповідно до пункту 2 статті 78 Німеччина продовжує залишати за собою право не застосовувати пункт 3 статті 59 як це стверджувала Німеччина під час підписання Конвенції.

Греція

Застереження, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Греції, зданій на зберігання разом з ратифікаційною грамотою 18 червня 2018 р.

Грецька Республіка залишає за собою право відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції не застосовувати пункти 1 «e», 3 та 4 статті 44 Конвенції.

Ірландія

Застереження, що міститься у вербальній ноті до ратифікаційної грамоти зданої на зберігання 8 березня 2019 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Ірландія залишає за собою право не застосовувати положення Конвенції, викладені в:

- пункті 2 статті 30;

- пункті 3 статті 44.

Італія

Заява, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Італії, зданій на зберігання під час підписання 27 вересня 2012 р.

Італія заявляє, що вона буде застосовувати Конвенцію у відповідності до принципів та положень Конституції Італії.

Латвія

Застереження та заява, що містяться в Декларації Прем’єр-міністра Латвії від 17 травня 2016 року, переданій заступнику Генерального секретаря під час підписання документа 18 травня 2016 року

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Латвійська Республіка заявляє, що залишає за собою право не застосовувати пункт 1 статті 55 щодо статті 35 щодо незначних правопорушень.

Латвійська Республіка заявляє, що застосовуватиме Конвенцію відповідно до принципів та положень Конституції Латвійської Республіки.

Литва

Заява, що міститься у вербальній ноті Міністерства закордонних справ Литви від 6 червня 2013 року, переданій Генеральному секретарю під час підписання 7 червня 2013 року

Литовська Республіка заявляє, що застосовуватиме Конвенцію відповідно до принципів та положень Конституції Литовської Республіки.

Мальта

Застереження, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Мальти, переданій під час підписання документа 21 травня 2012 р.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 статті 78 Мальта робить наступні застереження:

На цій стадії, Мальта залишає за собою право не застосовувати пункт 2 статті 30 Конвенції та продовжувати застосовувати своє чинне законодавство, яке стосується державної компенсації.

Мальта залишає за собою право не застосовувати пункт 1 «e» статті 44 та встановлювати юрисдикцію, коли правопорушення вчиняється особою, яка має постійне місце проживання відповідно до статті 7 Закону про імміграцію.

На цій стадії, Мальта залишає за собою право не застосовувати статтю 59 та продовжує застосовувати своє чинне законодавство щодо статусу проживання жертв насильства, статус проживання яких залежить від статусу подружжя або партнера.

Застереження, зроблені під час підписання документа 21 травня 2012 р. та підтверджені в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 29 липня 2014 р.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 статті 78 Мальта робить наступні застереження:

Мальта залишає за собою право не застосовувати статтю 44 (1) (e) та встановлювати юрисдикцію, коли правопорушення вчиняється особою, яка має постійне місце проживання відповідно до статті 7 Закону про імміграцію.

На цій стадії, Мальта залишає за собою право не застосовувати статтю 59 та продовжує застосовувати чинне законодавство щодо статусу проживання жертв насильства, статус проживання яких залежить від статусу подружжя або партнера.

Повідомлення про відкликання застережень, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Мальти від 24 квітня 2018 р.

Відповідно до пункту 4 статті 78 Конвенції Уряд Мальти хоче відкликати застереження, зроблене до статті 59 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, вчиненої в м. Стамбул 11 травня 2011 року.

Примітка Секретаріату: застереження читайте так:

«На цій стадії, Мальта залишає за собою право не застосовувати статтю 59 та продовжує застосовувати чинне законодавство щодо статусу проживання жертв насильства, статус проживання яких залежить від статусу подружжя або партнера.»

Повідомлення про поновлення застережень, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва від 19 липня 2018 р., зареєстроване у Генеральному секретаріаті 23 липня 2018 р.

Відповідно до статті 79 Конвенції, Уряд Мальти хотів би підтримати застереження, зроблене до статей 30 та 44 Конвенції.

Примітка Секретаріату: застереження читайте так:

«На цій стадії Мальта залишає за собою право не застосовувати пункт 2 статті 30 Конвенції та продовжує застосовувати чинне законодавство щодо державних компенсацій.

Монако

Застереження, що супроводжує ратифікаційну грамоту, здану на зберігання 7 жовтня 2014 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Князівство Монако залишає за собою право не застосовувати повністю або частково правила юрисдикції, встановлені відповідно до пунктів 1 «e», 3 та 4 статті 44 Конвенції.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Князівство Монако залишає за собою право не застосовувати повністю або частково положення статті 59 Конвенції.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Князівство Монако залишає за собою право не застосовувати пункт 2 статті 30 Конвенції та продовжує застосовувати своє чинне законодавство щодо державної компенсації.

Повідомлення про поновлення застережень, що містяться у вербальній ноті

Постійного представництва від 30 липня 2020 р., передане та зареєстроване у Генеральному секретаріаті 30 липня 2020 р.

Постійне Представництво Уряду Князівства Монако в Раді Європи має честь цією нотою повідомити Генеральному Секретарю, що відповідно до пунктів 2, 3 статті 79 Конвенції повністю підтримує пункт 2 статті 30 пункти 1 «e», 3, 4 статті 44, статтю 59.

Відповідно до пункту 3 статті 79 Конвенції Групою експертів з дій проти жіночого та домашнього насильства було надано пояснення, які обґрунтовують продовження дії застережень, що будуть діяти до тих пір, доки не буде внесено відповідні законодавчі зміни у зв’язку з ратифікацією Конвенції.

Примітка Секретаріату: застереження слід читати таким чином:

«Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Князівство Монако залишає за собою право не застосовувати пункт 2 статті 30 Конвенції та продовжує застосовувати своє чинне законодавство щодо державної компенсації.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції, Князівство Монако залишає за собою право не застосовувати повністю або частково правила юрисдикції, встановлені відповідно до пунктів 1 «e», 3 та 4 статті 44 Конвенції.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Князівство Монако залишає за собою право не застосовувати повністю або частково положення статті 59 Конвенції.»

Нідерланди

Заява про прийняття, що міститься у повідомленні зданому на зберігання 18 листопада 2015 року

Королівство Нідерландів приймає Конвенцію щодо європейської частини Нідерландів.

Заперечення, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Нідерландів від 28 квітня 2016 р., зареєстрованого у Генеральному секретаріаті 29 квітня 2016 р.

Уряд Королівства Нідерландів уважно вивчив заяву, зроблену Урядом Республіки Польща стосовно Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству.

Уряд Королівства Нідерландів зазначає, що заява зроблена Республікою Польща, підпорядковує застосування Конвенції принципам та положенням Конституції Республіки Польща, що насправді є застереженням.

Уряд Королівства Нідерландів вважає, що таке застереження, яке спрямоване на обмеження відповідальності держави, що його робить відповідно до Конвенції, посилаючись на національне законодавство, викликає сумніви щодо прихильності цієї держави до предмета та мети Конвенції.

Далі Уряд Королівства Нідерландів нагадує, що відповідно до пункту 1 статті 78 Конвенції застереження дозволяються лише щодо обмеженої та конкретної кількості статей.

Тому Уряд Королівства Нідерландів заперечує проти цього застереження.

Це заперечення не виключає набрання чинності Конвенції між Королівством Нідерландів та Республікою Польща.

Північна Македонія

Колишня Югославська Республіка Македонія

Застереження, що містяться в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 23 березня 2018 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Ради Європи про запобігання та протидії насильству проти жінок та домашньому насильству Республіка Македонія заявляє, що залишає за собою право:

- не застосовувати або застосовувати лише у конкретних випадках положення пункту 2 статті 30 Конвенції відповідно до чинного законодавства (Закон про правосуддя у справах дітей) лише стосовно дитини, яка була визнана жертвою за остаточним рішенням Суду або їй було заподіяно шкоду, передбачену законом як кримінальне правопорушення з ознаками насильства;

- не застосовувати пункт 3 статті 44 Конвенції та застосовувати правила та вимоги про юрисдикцію, викладені в її національному законодавстві (глава 12 Кримінального кодексу Республіки Македонія під назвою «Застосування кримінального законодавства відповідно до місця вчинення злочину»);

- не застосовувати пункт 1 статті 55 стосовно статті 35 цієї Конвенції, щодо незначних правопорушень, до приведення у відповідність положень відповідного законодавства Республіки Македонія до положень цієї Конвенції;

- не застосовувати статтю 59 Конвенції до приведення у відповідність положень відповідного законодавства Республіки Македонія з положеннями цієї Конвенції.

Норвегія

Заперечення, що міститься у вербальній ноті

Постійного представництва Норвегії від 3 липня 2017 року, зареєстрованій у Генеральному секретаріаті 05 липня 2017 року

Уряд Норвегії уважно вивчив заяву, зроблену Республікою Польща після ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству, в якій Республіка Польща заявляє: «Республіка Польща заявляє, що застосовуватиме Конвенцію відповідно до принципів та положень Конституції Республіки Польща».

Норвегія зазначає, що ця заява в цілому є застереженням.

Уряд Норвегії зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 78 Конвенції застереження дозволяються лише щодо обмеженої та конкретної кількості статей.

Посилаючись на загальне посилання на національну Конституцію без подальшого опису її змісту, Республіка Польща звільняє інші держави-учасниці Конвенції від можливості оцінки повних наслідків такої заяви. Уряд Норвегії вважає, що застереження в його теперішній формі, яке підпорядковує застосування Конвенції принципам та положенням Республіки Польща, може викликати сумнів щодо прихильності держави, що робить такі заяви, щодо предмету та мети Конвенції.

Загальний інтерес держав, щоб держави, які стали Сторонами договору, дотримувались його відповідно до предмету та мети цього договору.

Тому Уряд Норвегії висловлює заперечення щодо згаданої заяви.

Це заперечення не виключає набрання чинності Конвенцією між Королівством Норвегія та Республікою Польща, якщо Республіка Польща не скористається згаданою заявою.

Польща

Республіка Польща відповідно до статті 81 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбі із цими явищами повідомила про її підписання 18 грудня 2012 року.

Заперечення, та заяви, що містяться в акті прийому зданому на зберігання 27 квітня 2015 р.

Республіка Польща заявляє, що буде застосовувати Конвенцію відповідно до принципів і положень Конституції Республіки Польща.

Республіка Польща визнає необхідність тлумачення пункту 5 статті 18 Конвенції, оскільки відповідно до міжнародних угод, Стороною яких вона є, прямо застосовуються нормативні акти міжнародних організацій, яким Республіка Польща надала компетенцію державної влади в деяких випадках. Відповідно, Республіка Польща надає консульський захист лише громадянам Польщі та громадянам держав-учасниць Європейського Союзу, які не мають доступу до дипломатичної чи консульської установи на території третьої країни, на таких же умовах як громадянам Польщі. Крім того, відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права, Республіка Польща не надає консульського захисту громадянам приймаючої держави. Консул Республіки Польща може вжити заходів консульського захисту передбачених міжнародних правом у дипломатичних відносинах.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща заявляє, що пункт 2 статті 30 Конвенції буде застосувати виключно стосовно жертв громадян Республіки Польща або громадян Європейського Союзу та відповідно до процедури, передбаченої національним законодавством.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща залишає за собою право не застосовувати Конвенцію, коли правопорушення, вчинено особою, яка проживає на території Республіки Польща.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща цим заявляє, що пункт 1 статті 55 Конвенції не буде застосовуватися стосовно статті 35 щодо незначних правопорушень.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща цим заявляє, що стаття 58 Конвенції не буде застосовуватися стосовно статті 37, 38 та 39 Конвенції.

Зміни та повідомлення про поновлення застережень, що містяться в листі

Постійного представника Польщі від 28 січня 2021 р., зареєстрованому в Генеральному секретаріаті 28 січня 2021 р.

Беручи до уваги статті 78 та 79 Конвенції Ради Європи про попередження та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству, Республіка Польща повідомляє про рішення про зміну сфери застосування вищезазначеної Конвенції щодо Республіки Польща, продовживши далі п’ятирічний період застережень до статті 55, а саме:

«Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща цим заявляє, що пункт 1 статті 55 Конвенції не буде застосовуватися стосовно статті 35 щодо незначних правопорушень».

а, також змінивши застереження до пункту 2 статті 30 та пункту 1 статті 44 зокрема:

«Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща заявляє, що пункт 2 статті 30 Конвенції буде застосувати виключно стосовно жертв громадян Республіки Польща або громадян Європейського Союзу та відповідно до процедури, передбаченої національним законодавством.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща залишає за собою право не застосовувати пункт 1 «e» статті 44 Конвенції, за винятком випадків, коли юрисдикція щодо іноземців випливає з Польського права».

Примітка Секретаріату:

Застереження до статей 30 та 44 зроблені під час ратифікації читайте наступним чином:

Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща залишає за собою право не застосовувати Конвенцію, коли правопорушення, вчинене особою яка проживає на території Республіки Польща».

Відкликання застереження, що міститься в листі

Постійного представника Польщі від 28 січня 2021 р., зареєстрованому в Генеральному секретаріаті 28 січня 2021 р.

Беручи до уваги статті 78 та 79 Конвенції Ради Європи про попередження та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству, Республіка Польща повідомляє про рішення щодо зміни сфери застосування вищезазначеної Конвенції щодо Республіки Польща та відкликання застереження до статті 58, а саме:

[ Примітка Секретаріату:

Відповідно до пункту 2 статті 78 Республіка Польща цим заявляє, що стаття 58 Конвенції не застосовується стосовно статей 37, 38, 39 Конвенції. ]

Румунія

Застереження, що містяться в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 23 травня 2016 р.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 78 Конвенції Румунія залишає за собою право не застосовувати або застосовувати лише у конкретних випадках або умовах положення, викладені в:

- пункті 2 статті 30;

- пункті 1 «e», 3 та 4 статті 44;

- пункті 1 статті 55 стосовно статті 35 щодо незначних правопорушень;

- статті 59.

Відповідно до пунктів 1 і 3 статті 78 Конвенції, Румунія залишає за собою право передбачати некримінальні санкції, замість кримінальних санкцій, за поведінку передбачену статтями 33 та 34.

Сербія

Застереження, що містяться в повноваженнях на підписання здані на зберігання 04 квітня 2012 р.

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2 статті 78 Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству щодо жінок та домашньому насильству Республіка Сербія залишає за собою право не застосовувати положення, передбачені пунктом 2 статті 30, пункту 1 «e», 3 та 4 статті 44 Конвенції в очікуванні узгодження свого національного кримінального законодавства із зазначеними положеннями Конвенції.

Застереження, що містяться у вербальній ноті Міністра закордонних справ Сербії, зданій на зберігання одночасно з ратифікаційною грамотою 21 листопада 2013 р.

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2 статті 78 Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству щодо жінок та домашньому насильству республіка Сербія залишає за собою право не застосовувати положення передбачені пунктом 2 статті 30, пункту 1 «e», 3 та 4 статті 44 Конвенції в очікуванні узгодження свого національного кримінального законодавства із зазначеними положеннями Конвенції.

Часткове відновлення застереження, яке міститься в листі

Постійного представництва Сербії від 31 січня 2020 р., зареєстрованого в Генеральному секретаріаті 31 січня 2020 р.

Відповідно до пункту 1 статті 79 Конвенції Республіка Сербія повідомляє, що вирішила відновити своє застереження щодо пункту 2 статті 30 Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству щодо жінок та домашнього насильства (Стамбульська конвенція) на наступний п’ятирічний період, беручи до уваги, що на даний момент вона не в змозі розрахувати розмір коштів, які повинні бути призначені державою для виплати компенсації жертвам актів насильства, в т.ч. насильство щодо жінок, оскільки інформація про кількість проваджень, порушених проти винних осіб та держави, наразі відсутня в офіційних документах, оскільки вона не збирається із матеріалів судових справ, тоді як вона вирішила зняти застереження щодо пункту 1 «e», 3 та 4 статті 44 Конвенції.

Примітки Секретаріату: застереження читати так:

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2 статті 78 Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству щодо жінок та домашньому насильству Республіка Сербія залишає за собою право не застосовувати положення, передбачені пунктом 2 статті 30, пунктами 1 «e», 3 та 4 статті 44 Конвенції в очікуванні узгодження свого національного кримінального законодавства із зазначеними положеннями Конвенції.

Словенія

Застереження, що міститься в ратифікаційній грамоті, доповненій вербальною нотою

Постійного представництва Словенії в лютому 2015 р. здані на зберігання 5 лютого 2015 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Республіка Словенія заявляє, що залишає за собою право не застосовувати положення, викладені у:

- пункті 2 статті 30;

- пунктах 1 «e», 3 та 4 статті 44;

- пункті 1 статті 55 стосовно статті 35 щодо незначних правопорушень;

- статті 58 стосовно статей 37, 38 та 39, та

- статті 59.

Поновлення застереження, що міститься у вербальній ноті,

Постійного представництва Словенії, зареєстрованого від 11 лютого 2020 р.

Відповідно до п. 1 статті 79 Конвенції Республіка Словенія інформує, що вирішила повністю підтримати застереження зроблене під час ратифікації, на новий п’ятирічний період.

Примітки Секретаріату: застереження читати так:

«Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції, Республіка Словенія заявляє, що залишає за собою право не застосовувати положення, викладені у:

- пункті 2 статті 30;

- пунктах 1.е, 3 та 4 статті 44;

- пункт 1 статті 55 стосовно статті 35 щодо незначних правопорушень;

- статті 58 стосовно статей 37, 38 та 39;

- статті 59.»

Іспанія

Заява, що містяться в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 10 квітня 2014 р.

У випадку, якщо ця Конвенція буде ратифікована Великобританією та поширена на Гібралтар, Іспанія хотіла б зробити таку декларацію:

1. Гібралтар - це неавтономна територія, міжнародні відносини якої перебувають під відповідальністю Великобританії і яка підлягає процесу деколонізації відповідно до відповідних рішень та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН.

2. Влада Гібралтару має місцевий характер і користується виключно внутрішньою компетенцією, що виходить і базується на розподілі та віднесенні компетенції виконуваних Сполученим Королівством відповідно до його внутрішнього законодавства в якості суверенної держави, від якої згадана неавтономна територія залежить.

3. Як результат, можлива участь органів влади Гібралтару у застосуванні цієї Конвенції буде розумітися як така, що здійснюється виключно як частина внутрішніх повноважень Гібралтару, і не може вважатись такою, що будь-яким чином змінює положення двох попередніх пунктів.

4. Процес, передбачений Домовленостями, що стосуються влади Гібралтару в контексті деяких міжнародних договорів (2007 р.), які були прийняті Іспанією та Великобританією 19 грудня 2007 р. (Спільно з «Узгодженими домовленостями, що стосуються влади Гібралтару в контексті інструментів ЄС та пов’язаних з ними договорів» від 19 квітня 2000 р.) застосовуються до Конвенції про запобігання та протидію насильству щодо жінок та домашньому насильству, підписаній Іспанією в порядку «ad referendum» 11 травня 2011 р.

5. Не слід тлумачити як визнання будь-якого права чи будь-якої ситуації щодо територій, на які не поширюється стаття X Утрехтського договору від 13 липня 1713 р., укладеного між Коронами Іспанії та Сполученого Королівства Великої Британії.

Іспанія внесе необхідні зміни у своє внутрішнє законодавство для того, щоб Конвенція могла застосовуватися в повному обсязі.

Швеція

Застереження, що міститься у ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 01 липня 2014 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Швеція залишає за собою право не застосовувати положення викладені в пункті 3 статті 44 та статті 58 Конвенції.

Заперечення, що міститься у вербальній ноті

Міністерства закордонних справ Швеції від 15 лютого 2016 р., зареєстрованій у Генеральному секретаріаті 3 березня 2016 р.

Уряд Швеції вивчив зміст заяви, зробленої Республікою Польща після ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству, згідно з якою Республіка Польща застосовуватиме Конвенцію відповідно до принципів та положень Конституції Республіки Польща.

Швеція вважає, що ця заява насправді є застереженням.

Відповідно до статті 78 Конвенції застереження допускаються лише до обмеженої та визначеної кількості статей. Заява, зроблена Республікою Польща, виходить за рамки дозволеного Конвенцією.

Крім того, Швеція хотіла б заявити наступне. Застереження, згідно з якими держава-учасниця обмежує свої обов’язки згідно з Конвенцією, не вважаючи себе пов’язаною певними статтями та посилаючись на загальні посилання на національне або релігійне законодавство, можуть викликати сумнів у зобов’язаннях держави, що робить таку заяву, щодо предмету та цілей Конвенції, та більше того, сприяти підриву основ міжнародного договірного права.

Спільним, в інтересах держав, сторонами договорів, яких вони вирішили стати, зокрема є дотримання, як предмету так і мети договору усіма сторонами.

З цих причин уряд Швеції заперечує проти згаданої заяви.

Це заперечення не виключає набрання чинності Конвенцією між Швецією та Республікою Польща, якщо Республіка Польща не скористається згаданою вище заявою.

Повідомлення про поновлення застереження,

що міститься у листі Міністра закордонних справ Швеції від 18 липня 2019 р. зареєстрованому у Генеральному секретаріаті 28 липня 2019 р.

Відповідно до пункту 2 статті 79 Конвенції Уряд Швеції заявляє, що повністю підтримує застереження зроблене під час ратифікації Конвенції до пункту 1 статті 79 Конвенції на п’ятирічний період.

[ Примітка Секретаріату Застереження зроблене під час ратифікації слід читати так:

«Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Швеція залишає за собою право не застосовувати положення, викладені в пункті 3 статті 44 та статті 58 Конвенції.

Швейцарія

Застереження, що містяться в ратифікаційній грамоті, зданій на зберігання 14 грудня 2017 р.

Відповідно до пункту 2 статті 78 Конвенції Швейцарія залишає за собою право:

- не застосовувати пункти 1 «e» статті 44;

- не застосовувати пункт 3 статті 44 стосовно сексуального насильства щодо дорослих (стаття 36 Конвенції) та до примусового аборту та примусової стерилізації (стаття 39 Конвенції);

- не застосовувати або застосовувати лише в конкретних випадках або умовах, положення, викладені в пункті 1 статті 55 щодо незначних правопорушень (стаття 35 Конвенції);

- не застосовувати або застосовувати лише у конкретних випадках або умовах, положення, викладені у статті 59.

Заперечення, що містяться у вербальній ноті

Постійного представництва Швейцарії від 11 грудня 2017 р. здане на зберігання з ратифікаційною грамотою 14 грудня 2017 р.

Федеральна рада Швейцарії вивчила заяву, зроблену Республікою Польща після ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання та протидію насильству проти жінок та домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11 травня 2011 року, згідно з якою Республіка Польща застосовуватиме Конвенцію відповідно до принципів та положень Конституції Республіки Польща.

Федеральна Рада Швейцарії вважає, що ця заява насправді є застереженням. Відповідно до статті 78 Конвенції жодне застереження щодо положень Конвенції не допускається, за обмеженою кількістю винятків, передбачених цією статтею. Заява, зроблена Республікою Польща, виходить за рамки дозволеного Конвенцією.

Більше того, застереження, яке підпорядковує будь-яке положення Конвенції в цілому Конституції Республіки Польща, є застереженням загального обсягу, яке, ймовірно, може поставити під сумнів повну прихильність Республіки Польща до предмета та мети Конвенції.

Заява, зроблена Республікою Польща, виявляється несумісною як зі статтею 78, так і з предметом та метою Конвенції. Федеральна Рада Швейцарії нагадує, що відповідно до цього положення, а також відповідно до статті 19 Віденської конвенції від 23 травня 1969 року про право міжнародних договорів, такі застереження не допускаються.

Державам відповідає спільний інтерес, щоб інструменти, сторонами яких вони вирішили стати, поважалися усіма договірними сторонами щодо предмету та цілям договору, і щоб держави були готові змінити своє законодавство з метою виконання своїх договірних зобов’язань.

Тому Федеральна Рада Швейцарії заперечує проти заяви Республіки Польща. Це заперечення не виключає набрання чинності Конвенцією в цілому між Швейцарією та Республікою Польща.

{ Текст Конвенції англійською та французькою мовами }

Ст. 81