Підписання та набрання чинності
1. Ця Конвенція є відкритою для підписання державами – членами Ради Європи, Європейським Союзом та державами, які не є членами, але які брали участь у її розробці або які мають статус спостерігача в Раді Європи. Вона також є відкритою для підписання будь-якою іншою державою, яка не є членом Ради Європи після запрошення Комітету міністрів. Рішення про запрошення держави, яка не є членом, підписати Конвенцію приймається більшістю, передбаченою в пункті «d» статті 20 Статуту Ради Європи, та за умови одностайного голосування представників Договірних Сторін, які мають право брати участь у засіданнях Комітету міністрів. Це рішення приймається після досягнення одностайної згоди інших держав (Європейського Союзу), які висловили свою згоду на обов’язковість цієї Конвенції.
2. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження передаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.
3. Ця Конвенція набирає чинності з першого дня місяця, що настає після закінчення тримісячного строку з дати, коли п’ять держав, які підписали Конвенцію, у тому числі щонайменше три держави – члени Ради Європи, висловили свою згоду на обов’язковість Конвенції відповідно до положень попереднього пункту.
4. Стосовно будь-якої держави або Європейського Союзу, які в подальшому висловлять свою згоду на обов’язковість Конвенції, вона набирає чинності з першого дня місяця, що настає після закінчення тримісячного строку з дати передачі на зберігання їхньої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження.