Юрисдикція
1. Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих та інших заходів для встановлення юрисдикції над будь-яким злочином, установленим відповідно до цієї Конвенції, якщо злочин скоєний:
a) на її території або
b) на борту корабельного судна під прапором цієї Сторони, або
c) на борту повітряного судна, зареєстрованого відповідно до законодавства цієї Сторони, або
d) одним з її громадян чи особою, яка постійно проживає на її території.
2. Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих та інших заходів для встановлення юрисдикції над будь-яким злочином, установленим відповідно до цієї Конвенції, якщо жертвою в результаті злочину є один з її громадян чи особа, яка постійно проживає на її території.
3. Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих та інших заходів для встановлення юрисдикції над будь-яким злочином, установленим відповідно до цієї Конвенції, коли ймовірний правопорушник присутній на її території та не підлягає екстрадиції іншій Стороні на підставі свого громадянства.
4. Кожна держава або Європейський Союз під час підписання або передачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження може в заяві, адресованій Генеральному секретарю Ради Європи, залишити за собою право не застосовувати норм юрисдикції, передбачених у підпункті «d» пункту 1 та пункті 2 цієї статті, або застосовувати їх тільки в окремих випадках або за певних умов.
5. У випадках, коли ймовірний злочин, установлений відповідно до цієї Конвенції, підпадає під юрисдикцію більше ніж однієї Сторони, такі Сторони в разі необхідності проводять консультації для визначення найсприятливішої юрисдикції для кримінального переслідування.
6. Без обмеження загальних норм міжнародного права ця Конвенція не виключає будь-якої кримінальної юрисдикції, що здійснює Сторона відповідно до свого національного законодавства.