1. Кожна страхова установа, перед якою, на підставі загальної тривалості страхового стажу, претендент дістав право на допомогу, повинна підрахувати розмір такої допомоги відповідно до законів і постанов, яким підпорядковується згадана установа.
2. Допомоги або складові частини допомоги, які залежать від тривалості страхового стажу, не підлягають скороченню і визначаються тільки з урахуванням періодів страхування, проведених на підставі законів і постанов, яким підпорядковується страхова установа, відповідальна за виплату допомог.
3. Допомоги або складові частини допомоги, які визначаються незалежно від страхового стажу і складаються з незмінної суми, процентної частки заробітної плати, що береться до уваги в цілях страхування, або з кратної величини середнього внеску, можуть бути зменшені пропорційно до співвідношення тривалості періодів, підрахованих з метою обчислення допомог відповідно до законів і постанов, які регулюють діяльність установи, відповідальної за виплату допомог, та до тривалості періодів страхування згідно з законами і постановами, які регулюють діяльність усіх заінтересованих страхових установ.
4. Положення параграфів 2 і 3 стосуються будь-якої субсидії, надбавки до пенсії або частини пенсії, що виплачуються з державних фондів.
5. Розподіл вартості лікування і медичного догляду не регулюється цією Конвенцією.