1. Органи влади і страхові установи всіх членів Організації повинні сприяти одне одному тією мірою, якою вони застосовують власне законодавство відносно питань соціального страхування, і, зокрема, повинні, на прохання установи будь-якого члена Організації, проводити дослідження та медичні експертизи, потрібні для з'ясування, чи відповідають особи - претенденти на допомогу - умовам для набуття таких прав.
2. Якщо відповідні члени Організації не мають інших угод, витрати, які повинні бути відшкодовані за надання взаємної допомоги, визначаються відповідно до тарифної сітки установи або органу влади, котрі надали ці послуги, або, у разі відсутності такої шкали, відповідно до здійснених витрат.