1) Якщо працівники мають виконувати операції в трюмах, глибина яких від рівня палуби до дна трюму перевищує 1,5 м (5 футів), їм надаються безпечні засоби доступу з палуби на дно трюму.
2) До цих засобів доступу звичайно входить трап, який вважається безпечним лише за таких умов:
a) якщо за перекладками трапа залишено достатній простір, який не повинен бути менший ніж 11,5 см (4,5 дюйма) для трапа на перегородці чи в головному люку вантажного трюму, або коли перекладки достатньо широкі, щоб була міцна опора для рук і ніг;
b) якщо трап не заглиблено під палубу більше, ніж це практично потрібно для того, щоб не займати простору люку;
c) якщо його подовжено в тому ж напрямку пристроями, які дають міцну опору для ніг та рук і містяться на комінгсах люків (наприклад, кнехти або кільця);
d) якщо згадані вище пристрої виступають принаймні на 11,5 см (4,5 дюйма) при ширині не менше ніж 25 см (10 дюймів);
e) якщо за наявності окремих трапів між нижніми палубами ці трапи розташовуються по можливості в тому самому напрямку, що й трап, який іде з верхньої палуби.
Однак, якщо через конструкцію судна не можна практично вимагати встановлення трапа, компетентні органи влади мають право дозволяти інші засоби доступу за умови, що ці засоби доступу відповідають вимогам, передбаченим для трапів у цій статті, в тій мірі, в якій їх можна застосувати.
3) Біля комінгсів люків залишають достатній прохід до засобів доступу.
4) Вертикальні тунелі обладнуються з двох боків належними опорами для рук і ніг.
5) Якщо треба застосувати трап у трюмі безпалубного судна, підрядчик операції зобов'язаний надати такий трап. Трап повинен мати в своїй верхній частині скоби для прикріплення його до комінгсів або інші пристрої, які дають можливість міцно закріпити його.
6) Працівники не можуть користуватись - і забороняється примушувати їх користуватися - іншими засобами доступу, крім тих, що встановлені або дозволені в цій статті.
7) Для суден, існуючих на день ратифікації цієї Конвенції, робляться винятки відносно дотримання розмірів, встановлених положеннями підпунктів "a" і "d" пункту 2 і положеннями пункту 4 цієї статті, протягом періоду, який не перевищує чотирьох років, рахуючи від дня цієї ратифікації.