1. Кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно.
2. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Суд не може підміняти собою органи релігійної організації у питаннях віровчення, канонічного статусу, внутрішнього устрою чи дисципліни; водночас це не позбавляє суд повноваження вирішувати спір про цивільне право або інтерес з урахуванням автономії релігійної організації як межі допустимого судового втручання.
Правовідносини: кордони допустимого судового втручання у правовідносини релігійної організації; розмежування канонічних і цивільних питань
100. З наведених положень національного законодавства та практики ЄСПЛ слідує, що автономія релігійної організації означає, що світський суд не може підміняти собою церковні органи у питаннях віровчення, внутрішньої організації, прийняття до релігійної спільноти, виключення з неї або визначення умов чернечого життя. Водночас така автономія не означає, що будь-який спір за участю релігійної організації або щодо майна, яке вона використовує, автоматично не може бути предметом розгляду національного суду.…
Велика Палата ВС, постанова від 09.09.2026 у справі № 607/15144/20, п. 100, 144 · цитують у 31 рішеннях · текст рішення
При вирішенні спорів, які можуть містити втручання у свободу віросповідання, національні суди повинні керуватися статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентним правом Європейського суду з прав людини, зокрема досліджувати необхідність і пропорційність такого втручання.
Правовідносини: розгляд справ, пов’язаних із можливим втручанням у право на свободу віросповідання
Європейським судом по справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» досліджувалися питання щодо наявності втручання у право на свободу віросповідання скаржника, відповідності цього втручання закону, а також те, чи переслідувало втручання легітимну мету та чи було необхідним
у демократичному суспільстві.
У зазначеному рішенні встановлено, що за результатами розгляду спору
в межах національної судової процедури було порушено статтю 9 Конвенції витлумачену у світлі пункту 1 статті 6 та статті 11 Конвенції.
Водночас право на свободу віросповідання не було виправданим і брак гарантій проти свавільних рішень органів реєстрації не був виправлений національними судами, оскільки відсутність узгод…
Об'єднана палата ВС, постанова від 27.01.2020 у справі № 598/157/15-ц · цитують у 16 рішеннях · текст рішення
У конкретній справі відсутні підстави вважати, що відбулося втручання у право позивачів на свободу віросповідання, оскільки на зборах приймалися рішення про зміну канонічної підлеглості та прийняття статуту, але не про обмеження доступу до храму чи участі у богослужіннях.
Правовідносини: оцінка фактичних обставин щодо можливого втручання у свободу віросповідання
У справі, яка переглядається, встановлено, що на зборах релігійної громади села Бутин 28 лютого 2014 року приймались рішення лише про вихід
з юрисдикції Тернопільської єпархії УПЦ МП і про перехід до УПЦ КП та про прийняття Статуту релігійної організації. Будь - якого рішення щодо відвідування церкви на зборах не приймалось. Храм в селі Бутин Збаразького району відкритий для усіх вірян, які можуть його вільно відвідувати.
Тобто відсутні підстави вважати, що відбулось втручання у право позивачів на свободу віросповідання.
Об'єднана палата ВС, постанова від 27.01.2020 у справі № 598/157/15-ц · цитують у 16 рішеннях · текст рішення
Положення міжнародних договорів України щодо свободи думки, совісті і релігії (зокрема Конвенції про захист прав людини) діють у повному обсязі після відкликання відступу за ст.15 ЕКПЛ, тому суд враховує ці норми при вирішенні питань про обмеження релігійних свобод під час воєнного стану.
Правовідносини: відносини щодо сумлінної відмови від військової служби та застосування міжнародних стандартів захисту релігійних прав під час воєнного стану
Суд вказує, що положення статті 18 Пакту не допускають відступу за будь-яких обставин. Відступ від зобов`язань, передбачених статтею 9 ЕКПЛ, допускається відповідно до статті 15 ЕКПЛ, однак об`єднана палата враховує, що з 04 квітня 2024 року заявлений раніше Україною відступ від зобов`язань за цією статтею було відкликано.[2] Таким чином, ці положення міжнародних договорів діють у повному обсязі.
Об'єднана палата ВС, постанова від 27.10.2025 у справі № 573/838/24 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.