Ст. 5

Чинна редакція від 01.08.2021

Розділ I. ПРАВА І СВОБОДИ

Право на свободу та особисту недоторканність

1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом;

b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;

c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу;

e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;

f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

2. Кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "с" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

4. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

5. Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

При твердженні про застосування заходів з іншою, ніж законна, метою (порушення ст. 18 Конвенції у поєднанні зі ст. 5) позивач має спростувати презумпцію добросовісності дій органів державної влади за дуже суворим стандартом доведення; проста підозра чи припущення недостатні, і в цій справі таких переконливих доказів не наведено.

Правовідносини: заперечення правомірності обмеження свободи як «прихована мета» дій державних органів при розгляді кримінальних процесуальних заходів щодо особи, що має високий політичний статус

70. На думку ЄСПЛ, уся структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн-учасниць. Справді, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростовною. Однак заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня ціль державних органів була не такою, як проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись з огляду на контекст). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої цілі, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.…

Велика Палата ВС, постанова від 17.02.2021 у справі № 9901/120/20, п. 70, 71, 74 · текст рішення

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен критично і в сукупності оцінити всі обставини справи, доводи сторони обвинувачення та можливість застосування більш м’яких заходів відповідно до КПК і практики ЄСПЛ.

Правовідносини: про критерії та обовʼязки слідчого судді при обранні запобіжного заходу, зокрема тримання під вартою;

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя у кожному випадку повинен принципово і критично ставитися до доводів сторони обвинувачення, якими обґрунтовується необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість та необхідність і доцільність застосування такого запобіжного заходу порівняно з іншими запобіжними заходами. 20. ВРЮ у спірному рішенні конкретизувала, що за пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.06.2023 у справі № 800/582/16(800/515/15), п. 20, 21 · текст рішення

Дані протоколу явки з повинною, відібраної внаслідок застосування насильства, порушення права на захист або під позапроцесуальним триманням, є недопустимими доказами і не можуть бути використані для підтвердження винуватості особи.

Правовідносини: допустимість доказів у кримінальному провадженні

19. Проте дані цього документа не можуть вважатися допустимими доказами у зв’язку з невідповідністю способу їх одержання вимогам Конвенції і нормам національного законодавства. 20. Як видно з матеріалів справи, після вступу у справу захисника заявник відмовився від своїх початкових зізнань у причетності до нападу на потерпілих, стверджуючи, що ці зізнання були відібрані в нього в результаті погроз і насильства з боку службових осіб правоохоронних органів. 21.…

Велика Палата ВС, постанова від 06.07.2021 у справі № 1-7/2010, п. 19, 42, 47, 64, 70 · текст рішення

При ухваленні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний у мотивувальній частині вказати конкретні обставини та посилання на докази, які обґрунтовують наявність обґрунтованої підозри, ризики за ст.177 КПК та недостатність більш м’яких заходів; відсутність такої конкретизації та неврахування доводів захисту є порушенням КПК і вимог Конвенції/практики ЄСПЛ.

Правовідносини: кримінальне процесуальне провадження щодо обрання запобіжного заходу; захист права на особисту свободу та правосуддя відповідно до Конвенції

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. 84.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.04.2021 у справі № 800/331/16(800/13/16), п. 92, 96, 97, 126 · текст рішення

Після часткового скасування вироку у частині, яка є підставою тримання під вартою, юридичні підстави для подальшого позбавлення волі особи відпадають, тому тримання під вартою має припинятися до ухвалення мотивованого судового рішення про застосування запобіжного заходу на новій процесуальній стадії.

Правовідносини: підстави для тримання під вартою після скасування частини вироку; застосування запобіжних заходів

101.     Велика Палата констатує, що із частковим скасуванням вироку в частині засудження ОСОБА_18 за пунктами 1, 4, 6 частини 2 статті 115, частини 4            статті 187 КК України припиняються правові підстави для продовження тримання його в умовах позбавлення свободи в порядку виконання призначеного судом покарання. 102.     Водночас, призначене покарання за іншими епізодами злочинів, за які засуджено ОСОБА_18 цим же вироком суду, на момент розгляду його заяви Великою Палатою Верховного Суду, заявник уже відбув. 103.     У заявника виникає право не залишатися позбавленим волі інакше, ніж за умов, визначених у параграфі 1 статті 5 Конвенції. 104.     Відповідно до частини 1 статті 129 Ко…

Велика Палата ВС, постанова від 12.02.2020 у справі № 1-4/06, п. 101, 103, 104, 107 · текст рішення

Порушення, встановлені ЄСПЛ щодо відсутності в національному законодавстві процедури перегляду правомірності продовженого тримання під вартою після завершення досудового слідства (п. 4 ст. 5 Конвенції), не можуть бути усунені шляхом нового розгляду в адміністративному судочинстві, оскільки механізми оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового слідства встановлені ст. 303–308 КПК.

Правовідносини: способи відновлення прав щодо правомірності тримання під вартою у період досудового слідства; межі адміністративного перегляду

У Рішенні ЄСПЛ, на яке ОСОБА_3 посилається як на підставу для скасування судових рішень, ЄСПЛ установив порушення, зокрема, пункту 4 статті 5 Конвенції у зв`язку з тим, що українське законодавство на час подій не передбачало процедури перегляду законності продовжуваного тримання під вартою після завершення досудового слідства, яка б відповідала вимогам пункту 4 статті 5 Конвенції. Однак, констатовані ЄСПЛ порушення Конвенції в аспекті цієї справи не можна усунути шляхом нового її розгляду в порядку адміністративного судочинства і такий розгляд не відновить порушеного права ОСОБА_3 , оскільки порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час…

Велика Палата ВС, постанова від 03.09.2019 у справі № 2а-151/05 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.