Усиновлення в рамках цієї Конвенції має місце тільки у випадку, якщо компетентні органи влади Держави походження:
a) встановили, що дитина може бути усиновлена;
b) визначили після належного розгляду можливостей улаштування дитини в Державі походження, що міждержавне усиновлення відповідає найкращим інтересам дитини;
c) упевнились, що
(1) особи, установи і органи влади, згода яких необхідна для усиновлення, були належним чином проконсультовані та інформовані про наслідки їх згоди, зокрема щодо того, приведе чи не приведе усиновлення до припинення правового зв'язку між дитиною та сім'єю її походження,
(2) такі особи, установи і органи влади дали свою згоду добровільно, у юридичній формі, що вимагається, та надали чи засвідчили її письмово,
(3) згода не була дана за винагороду чи компенсацію будь-якого роду та не була взята назад, та
(4) де це потрібно, згода матері була дана тільки після народження дитини, та
d) упевнились з врахуванням віку та ступеня зрілості дитини, що:
(1) з дитиною радились і її належним чином інформували про наслідки усиновлення та її згоди на усиновлення, якщо така потрібна,
(2) бралась до уваги бажання та думка дитини,
(3) згода дитини на усиновлення, якщо така згода потрібна, була одержана добровільно, у належній юридичній формі, та була надана чи засвідчена письмово, та
(4) така згода не була дана за винагородження чи компенсацію будь-якого роду.