1. Визнання усиновлення містить визнання:
a) правових відносин між дитиною і її прийомними батьками;
b) батьківської відповідальності прийомних батьків за дитину;
c) припинення правових відношень між дитиною та її матір'ю та батьком, що раніше існували, якщо усиновлення має такі наслідки в Договірній Державі, в якій воно відбулося.
2. У випадку, якщо усиновлення приводить до припинення правових відношень між дитиною і батьками, які раніше існували, дитина одержує в приймаючій Державі та в будь-якій іншій Договірній Державі, де визнається усиновлення, такі ж самі права, які виникають з усиновлення, яке відбулося в кожній такій Державі.
3. Попередні пункти не перешкоджають використанню будь-якого положення, що є більш сприятливим для дитини, яке діє в Договірній Державі, що визнає усиновлення.