1. У тих випадках, коли усиновлення має відбутися після переїзду дитини до приймаючої Держави, і Центральний орган цієї Держави вважає, що знаходження дитини в сім'ї потенційних усиновителів не відповідає найкращим інтересам дитини, такий Центральний орган приймає необхідні міри для захисту дитини, зокрема:
a) дитина має бути відібрана у майбутніх прийомних батьків та поміщена під тимчасову опіку;
b) після консультації з Центральним органом Держави походження організує без затримки нове розміщення дитини з метою її усиновлення або, якщо це не підходить, організує альтернативну довгострокову опіку; усиновлення не буде мати місце, поки Центральний орган Держави походження не буде належним чином інформований щодо нових майбутніх прийомних батьків;
c) як останню міру організує повернення дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
2. В залежності від віку та ступеня зрілості дитини з нею консультуються і, де це необхідно, одержують її згоду щодо заходів, які приймаються згідно із цією статтею.