1. Як виняток, якщо орган Договірної Держави, який має юрисдикцію відповідно до статей 5 або 6, вважає, що орган іншої Договірної Держави здатний краще в конкретному випадку визначити найвищі інтереси дитини, він може або
- звернутися до іншого органу, безпосередньо або за допомогою центрального органу своєї Держави, з проханням здійснити свою юрисдикцію вживати такі заходи захисту, які вважає за необхідні, або
- зупинити розгляд справи та запропонувати сторонам подати таке прохання до органу тієї іншої Держави.
2. Договірними Державами, до органів яких можна звернутися, як це передбачено в попередньому пункті, є
a) держава, громадянином якої є дитина,
b) держава, в якій знаходиться майно дитини,
c) держава, до органів якої подано заяву про розірвання шлюбу або окреме проживання батьків дитини чи про визнання їхнього шлюбу недійсним,
d) держава, з якою дитина має істотний зв'язок.
3. Відповідні органи можуть обмінюватися думками.
4. Орган, до якого направлено звернення, як це передбачено в пункті 1, може здійснювати юрисдикцію замість органу, який має юрисдикцію на підставі статей 5 або 6, якщо він вважає, що це є в найвищих інтересах дитини.