Набуття чинності
1. Ця Конвенція підлягає прийняттю державами-членами згідно з їхніми відповідними конституційними вимогами.
2. Держави-члени повідомляють Генерального секретаря Ради Європейського Союзу про завершення конституційних процедур для прийняття цієї Конвенції.
3. Ця Конвенція набуває чинності для восьми відповідних членів через 90 днів із часу згаданого в параграфі 2 повідомлення держави, яка була членом Європейського Союзу на час прийняття Радою Акта про введення в дію цієї Конвенції і є восьмою з тих, що виконали цю формальність.
4. Будь-яке повідомлення держави-члена, що робиться пізніше від прийняття восьмого повідомлення, про яке йдеться в параграфі 2, має своїм наслідком те, що через 90 днів після такого пізнішого повідомлення ця Конвенція набуває чинності між цією державою-членом та тими державами-членами, для яких ця Конвенція набула чинності раніше.
5. До набуття чинності Конвенції відповідно до параграфа 3, будь-яка держава-член може заявити, роблячи повідомлення, про яке йдеться в параграфі 2 чи будь-коли пізніше, що вона застосовуватиме цю Конвенцію в своїх відносинах із державами-членами, які зробили таку саму заяву. Такі заяви набувають чинності через 90 днів із дня їхньої передачі на зберігання.
6. Ця Конвенція застосовується до взаємодопомоги, ініційованої після дня набуття нею чинності, або застосовується згідно з параграфом 5 між відповідними державами-членами.