Перехоплення телекомунікацій на державній території за допомогою постачальників послуг
1. Держави-члени забезпечують, щоб системи телекомунікаційних послуг, які здійснюються через шлюз на їхній території і не є безпосередньо доступними для законного перехоплення повідомлень суб'єкта, присутнього в іншій державі-члені, на території останньої, стали безпосередньо доступними для законного перехоплення цією державою-членом за посередництвом призначеного постачальника послуг на її території.
2. У випадку, про який ідеться в параграфі 1, компетентні органи держави-члена мають право для цілей кримінального розслідування, відповідно до застосовуваного національного законодавства та за умови, що суб'єкт перехоплення перебуває в цій державі-члені, здійснювати перехоплення за посередництвом призначеного постачальника послуг, розташованого на її території, без залучення держави-члена, на території якої розташований шлюз.
3. Параграф 2 також застосовується, якщо перехоплення здійснюється на прохання, зроблене відповідно до статті 18(2)(b).
4. Ніщо в цій статті не перешкоджає державі-члену звернутися з проханням до держави-члена, на території якої розташовано шлюз, щодо законного перехоплення телекомунікацій відповідно до статті 18, насамперед тоді, коли у запитуваній державі-члені немає посередника.