Прохання про перехоплення телекомунікацій
1. Для цілей кримінального розслідування компетентний орган у запитуючій державі-члені може, відповідно до вимог свого національного законодавства, звернутися з проханням до компетентного органу в запитуваній державі-члені про:
(a) перехоплення та негайну передачу телекомунікацій запитуючій державі-члену; чи
(b) перехоплення, запис та подальшу передачу запису телекомунікацій запитуючій державі-члену.
2. Прохання відповідно до параграфа 1 можуть подаватися у зв'язку з використанням засобів телекомунікацій суб'єктом перехоплення, якщо цей суб'єкт перебуває в:
(a) запитуючій державі-члені, і запитуюча держава-член потребує технічної допомоги запитуваної держави-члена для перехоплення його повідомлень;
(b) запитуючій державі-члені, і його повідомлення можуть бути перехоплені в цій державі-члені;
(c) третій державі-члені, яку було повідомлено відповідно до статті 20(2)(a), і запитуюча держава-член потребує технічної допомоги запитуваної держави-члена для перехоплення його повідомлень.
3. Шляхом відступу від статті 14 Європейської конвенції про взаємодопомогу і статті 37 Договору Бенілюксу; прохання відповідно до цієї статті включають таке:
(a) зазначення органу, який звертається з проханням;
(b) підтвердження того, що було видано ордер чи наказ про законне перехоплення у зв'язку із кримінальним розслідуванням;
(c) інформацію для ідентифікації суб'єкта цього перехоплення;
(d) зазначення злочинного діяння, яке розслідується;
(e) бажану тривалість перехоплення; і
(f) якщо можливо, надання достатніх технічних даних, зокрема, номер відповідного підключення до мережі, для забезпечення виконання прохання.
4. У разі прохання відповідно до параграфа 2(b) таке прохання також включає стислий виклад фактів. Запитувана держава-член також може вимагати надання будь-якої подальшої інформації для того, щоб вона могла вирішити, чи вжила б вона запитуваний захід в аналогічному національному випадку.
5. Запитувана держава-член зобов'язується виконувати прохання відповідно до параграфа 1(a):
(a) у разі прохання на виконання параграфів 2(a) і 2(c) - після надання інформації, вказаної у параграфі 3. Запитувана держава-член може дозволити продовження перехоплення без подальших формальностей;
(b) у разі прохання на виконання параграфа 2(b) - після надання інформації, вказаної у параграфах 3 і 4, а також тоді, коли запитуваний захід був би вжитий в аналогічному національному випадку. Запитувана держава-член може поставити умовою надання своєї згоди виконання будь-яких умов, яких належало б дотримуватися в аналогічному національному випадку.
6. Якщо негайна передача не є можливою, запитувана держава-член зобов'язується виконати прохання відповідно до параграфа 1(b) після надання їй інформації, згаданої в параграфах 3 і 4, а також тоді, коли запитуваний захід був би вжитий в аналогічному національному випадку. Запитувана держава-член може поставити умовою надання своєї згоди виконання будь-яких умов, яких належало б дотримуватися в аналогічному національному випадку.
7. Роблячи повідомлення, про яке йдеться в статті 27(2), будь-яка держава-член може заявити, що вона є зв'язаною параграфом 6 тільки тоді, коли в неї немає можливості здійснити негайну передачу. В такому разі інша держава-член може застосувати принцип взаємності.
8. Звертаючись із проханням відповідно до параграфа 1(b), запитуюча держава-член може, якщо в неї є особливі причини для цього, попросити перезапис запису. Запитувана держава-член розглядає такі прохання відповідно до свого національного законодавства і процедур.
9. Держава-член, яка отримує інформацію, передбачену параграфами 3 і 4, зберігає конфіденційність цієї інформації відповідно до свого національного законодавства.