Спільні слідчі групи
1. За взаємною домовленістю компетентні органи двох чи більше держав-членів можуть створити спільну слідчу групу для певної мети та на обмежений період часу, що може бути подовжений за спільною згодою, з метою проведення кримінальних розслідувань в одній чи більше державах-членах, які створюють таку групу. Склад групи визначається в домовленості.
Спільна слідча група може, зокрема, бути створеною, коли:
(a) розслідування кримінальних злочинів у певній державі-члені вимагає складного розслідування, пов'язаного з іншими державами-членами;
(b) ряд держав-членів проводять розслідування кримінальних злочинів, в яких обставини справи вимагають координованих, злагоджених дій у відповідних державах-членах.
Прохання про створення спільної слідчої групи може бути зроблене будь-якою з відповідних держав-членів. Група створюється в одній з держав-членів, в якій передбачається проведення розслідування.
2. Окрім інформації, про яку йдеться у відповідних положеннях статті 14 Європейської конвенції про взаємодопомогу та статті 37 Договору Бенілюксу, прохання про створення спільної слідчої групи включає пропозиції щодо складу групи.
3. Спільна слідча група діє на території держав-членів, які створили цю групу, за наступних загальних умов:
(a) керівником групи є представник компетентного органу, який бере участь у кримінальних розслідуваннях від держави-члена, в якій діє група. Керівник групи діє в рамках своїх повноважень згідно з національним законодавством;
(b) група здійснює свої операції відповідно до законодавства держави-члена, в якій вона працює. Члени групи виконують свої завдання під керівництвом особи, про яку йдеться в підпараграфі (a), враховуючи умови, встановлені їхніми органами влади в домовленості про створення групи;
(c) держава-член, в якій працює група, здійснює всі необхідні організаційні заходи для налагодження такої роботи.
4. В цій статті члени спільної слідчої групи від держав-членів, інших, ніж та держава-член, в якій працює група, називаються "відрядженими" у групу.
5. Відряджені члени спільної слідчої групи мають право бути присутніми при проведенні слідчих заходів на території держави-члена дії. Однак, керівник групи може з певних причин прийняти рішення про протилежне, згідно із законодавством держави-члена, в якій діє група.
6. Відрядженим членам спільної слідчої групи, згідно із законодавством держави-члена, в якій діє група, може бути доручено здійснення певних слідчих заходів, якщо це було погоджено з компетентними органами держави-члена дії та держави-члена, яка відряджає цих членів.
7. Якщо спільній слідчій групі потрібно, щоб слідчі заходи були проведені в одній з держав-членів, які створили групу, то члени групи, відряджені до групи цією державою-членом, можуть звернутися з проханням до власних компетентних органів провести такі заходи. Можливість проведення таких заходів розглядається в згаданій державі-члені за тих же умов, які б застосовувалися, якщо б прохання про заходи було зроблене в рамках внутрішньодержавного розслідування.
8. Якщо спільна слідча група потребує допомоги від іншої держави-члена, ніж ті, що створили групу, чи від третьої держави, прохання про допомогу може подаватися компетентними органами держави дії до компетентних органів іншої відповідної держави згідно з відповідними документами та домовленостями.
9. Член спільної слідчої групи, відповідно до свого національного законодавства та в рамках своєї компетенції, надає групі інформацію, наявну в державі-члені, яка відрядила його, для цілей кримінального розслідування, яке проводиться групою.
10. Інформація, яка була законно отримана членом чи відрядженим членом на час його членства в спільній слідчій групі і яка у інший спосіб не є доступною компетентним органам відповідних держав-членів, може використовуватись для наступних цілей:
(a) для цілей, для яких було створену цю групу;
(b) за умови надання попередньої згоди державою-членом, в якій було отримано інформацію, для розкриття, розслідування і переслідування інших кримінальних злочинів. В наданні такої згоди може бути відмовлено, тільки якщо таке використання загрожуватиме кримінальним розслідуванням у відповідній державі-члені або стосовно яких ця держава-член може відмовити в наданні взаємодопомоги;
(c) для запобігання навислій серйозній загрозі державній безпеці і, без шкоди для підпараграфа (b), якщо згодом буде розпочато кримінальне розслідування;
(d) для інших цілей, якщо про це було домовлено між державами-членами, які створили групу.
11. Ця стаття не завдає шкоди жодним іншим чинним положенням чи домовленостям щодо створення чи функціонування спільних слідчих груп.
12. Тією мірою, якою це дозволяють закони відповідних держав-членів чи положення будь-якого правового документа, який застосовується між ними, може бути досягнуто домовленості щодо участі в діяльності групи інших осіб, ніж представники компетентних органів держав-членів, які створюють спільну слідчу групу. Такі особи можуть, наприклад, включати посадових осіб органів, створених відповідно до Договору про Європейський Союз. Права, які надаються членам чи відрядженим членам групи відповідно до цієї статті, не застосовуються до цих осіб, якщо в домовленості однозначно не йдеться про інше.