Захист осіб та межі зобов'язання надавати допомогу
1. Ніщо в цій Конвенції не зашкоджує правам і гарантіям, які забезпечуються особам законодавством або адміністративною практикою запитуваної держави.
2. За винятком статті 14, положення цієї Конвенції не тлумачаться як такі, що покладають на запитувану державу зобов'язання:
a) здійснювати заходи всупереч її законодавству чи адміністративній практиці або законодавству чи адміністративній практиці запитуючої держави;
b) здійснювати заходи, які, на її думку, порушують громадський порядок ( ordre public ) або суперечать її першорядним інтересам;
c) надавати інформацію, яка не може бути отримана відповідно до її законодавства чи адміністративної практики або законодавства чи адміністративної практики запитуючої держави;
d) надавати інформацію, яка може розкрити будь-яку торгову, підприємницьку, промислову, комерційну чи професійну таємницю або торговий процес чи інформацію, розголошення яких може порушувати громадський порядок ( ordre public ) чи суперечити її першорядним інтересам;
e) надавати адміністративну допомогу, якщо та настільки, наскільки вона вважає, що оподаткування в запитуючій державі суперечить загальновизнаним принципам оподаткування чи положенням будь-якого договору про усунення подвійного оподаткування чи будь-якого іншого договору, укладеного запитуваною державою із запитуючою державою;
f) надавати допомогу, якщо застосування цієї Конвенції може призвести до дискримінації між громадянином запитуваної держави та громадянами запитуючої держави, які знаходяться у такому самому становищі.