1. Кожний член Організації гарантує виплачування грошової допомоги по інвалідності, старості, у разі втрати годувальника, пенсій у разі трудового каліцтва, а також особам, які є громадянами будь-якої держави-члена Організації, біженцями чи особами без громадянства, незалежно від місця їхнього проживання, з урахуванням заходів, яких, при потребі, буде вжито з цією метою за згодою між членами Організації чи з відповідними державами.
2. Незалежно від положень параграфа 1 цієї статті, відповідні члени Організації, що беруть участь у системі збереження набутих прав, згаданій у статті 6 цієї Конвенції, можуть домовитися гарантувати надання видів допомоги, зазначених у попередньому параграфі, правочинним особам, які проживають на території не того, що є компетентним, а іншого члена Організації, в рамках дво- або багатосторонніх угод, згаданих у параграфі 1 статті 4 цієї Конвенції.
3. До того ж, стосовно не обумовлених сплачуванням внесків допомог відповідні члени Організації визначають за взаємною згодою умови, за яких гарантується виплачування цих видів допомоги правочинним особам, які проживають на території не того, що є компетентним, а іншого члена Організації, незалежно від положень параграфа 1 цієї статті.
4. Положення параграфів 1 і 2 цієї статті можуть не поширюватися на:
a) спеціальні не обумовлені сплачуванням внесків види допомоги, що призначаються для матеріальної підтримки або у випадках злиденності;
b) види допомоги, що призначаються відповідно до перехідних систем.