1. Члени Організації можуть робити вилучення з положень цієї Конвенції за допомогою спеціальних угод в рамках дво- та багатосторонніх актів, укладених між двома чи більше державами за умови, що вони не порушують прав і обов'язків інших членів Організації та регулюють збереження прав у положеннях, які загалом принаймні такі ж сприятливі, як і положення цієї Конвенції.
2. Вважається, що член Організації виконує положення параграфа 1 статті 9 і положення статті 11 цієї Конвенції,
a) якщо він на дату її ратифікації гарантує виплату відповідних видів допомоги в значному розмірі, передбаченому його законодавством, усім правочинним особам, незалежно від їхнього громадянства і місця проживання;
b) якщо він здійснює положення параграфа 1 статті 9 і статті 11 на основі дво- чи багатосторонніх актів, згаданих у параграфі 1 статті 4 цієї Конвенції.
3. Кожний член Організації, який скористався положеннями параграфа 2 цієї статті, у своїх доповідях про застосування цієї Конвенції, поданих відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), зазначає, що:
a) і надалі залишаються причини, які спонукали його діяти таким чином; або
b) він відмовляється, починаючи із зазначеної дати, від права застосовувати положення вищезгаданого параграфа цієї статті.