Ст. 2

Чинна редакція від 07.06.1930 · Конвенція набрав чинності 01.01.1934

Здатність особи бути зобов'язаною за переказним або простим векселем визначається її національним законом. Якщо в цьому національному законі є посилання на закон іншої країни, то застосовується цей останній закон.

Особа, яка відповідно до закону, зазначеного у попередньому абзаці, не здатна нести обов'язки, все ж таки несе відповідальність за свій підпис в межах будь-якої території, де, відповідно до її чинного закону, вона б мала належну здатність.

Кожна з Високих Договірних Сторін може відмовитися визнати дійсність зобов'язання, взятого за переказним або простим векселем одним з її громадян, яке б вважалося недійсним на території інших Високих Договірних Сторін інакше ніж у порядку застосування попереднього абзацу цієї статті.